Фавда
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:03, 16 січня 2014; Лилия (обговорення • внесок)
Фавда, -ди, ж. Часть ґельґова. См. Ґельґів. Шух. I. 175, 176.
Сучасні словники
[ https://vk.com/note118396915_10472888фавда]
- Фавда – складка, волан
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
- фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбко́м на концѣ;
- [1], фавда («фалда, складка»), У ступі, зшите у двійчасту смужку полотно, розгортали і складали гармошкою (“у фавди”) у корито (“валів”), де його збивали молоти (“клепачі”).
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]
