Калюжа

Калюжа, -жі, ж. Лужа, грязь. Не шукай моря, у калюжі втопишся. Ном. № 1982. Зараз, чи калюжку вбачать де на дорозі, так у калюжу і лізе в кармазинах. К. ЧР. 87. Ум. Калюжка. Калюжка після вчерашнього дощику. Кв. II. 156. Калю́жа — невелике скупчення рідини, в більшості випадків води в заглибленнях на поверхні землі або в нерівностях будь-якого покриття (тротуар, проїжджа частина дороги тощо). За старих часів велику калюжу називали — лягаю. Калюжі утворюються, наприклад, після дощу або в результаті танення снігу і можуть існувати кілька годин або днів, до тих пір, поки рідина не просочиться під землю або не випарується. Але бувають і калюжі, які існують постійно, так як утворюються в западинах, де немає природного стоку. Поперечні розміри і глибина калюжі можуть бути різні (довжина — від декількох сантиметрів до десятків метрів) в залежності від погоди і рельєфу місцевості.

Калюжі на дорогах створюють перешкоди для пересування пішоходів і транспорту, тому дорожні служби по можливості намагаються усувати нерівності на дорогах і накладають латки на нерівні ділянки або асфальтують їх. У зелених насадженнях, таких як газони і парки, западини й піднесення теж намагаються вирівнювати. Однак, для дітей калюжі іноді є предметом розваг та ігор.

Дощові калюжі — привабливий об'єкт для художників-пейзажистів, які надихнули на створення численних ліричних творів. [1] КАЛЮЖА, і, жін. Заглибина в ґрунті, наповнена водою або іншою рідиною. А сирота її в селі.. Лопуцьки їсть, ставочки гатить В калюжах з дітьми у яру (Тарас Шевченко, II, 1953, 13); Ринок, при якому містився суд, — се була широка квадратова площа, з калюжею на середині (Іван Франко, VII, 1951, 305); Величезна калюжа заросла травами, ліловими дзвониками і скидалась на озеро (Олесь Донченко, VI, 1957, 266); // чого. Вода або інша рідина, налита у великій кількості на якій-небудь поверхні. — Упала я і далі нічого не пам'ятаю. Коли очунялась, аж уся в крові плаваю, — отака калюжа!.. (Панас Мирний, III, 1954, 170) [2]

КАЛЮЖА - , калюжка ж. южн. тул. калужина, мочежина, ЛУЖА, грязь. см. калуга, калюх (кал?) м. новг. поганая посудина для помоев, для корма собак и пр. [3]

Ілюстрації