Воко
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:29, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Воко, -ка, с. = Око. Мн. вочі, вічі. Грин. ІІІ. 639. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Ном. № 10314. Лізе в вічі мов оса. Ном. № 2758. Довго, довго козаченька вічми провожала. Макс. (1849). 8. У вічу = В очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ном. № 3982. Ум. Вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Сонькидрімки у віченьки. Макс. (1849). 95.
