Фасола

Фасола, -ли, ж. Печаль, кручина. Велика у нас фасола. Вх. Лем. 477.

Сучасні словники

Фасола'

• Сум або смуток — одна з двох полярностей емоційного життя, іншою є його протилежність — радість; розглядається старшими авторами з психології не як особлива емоція, але скоріш, як група емоцій, що переживаються в ситуаціях що містятьрозчарування чи втрату. Сум характеризується почуттям невигоди, втрати та безпомічності. Люди в стані суму часто стають тихими, менш енергійними і відчуженими.

Сум є однією з основних негативних емоцій, і є скерованою у минуле чи теперішнє. Виникає при відсутності задоволення, втраті чогось, бідності, нестачі. Антонім цього слова: радість.

• В одних з інтерв'ю, російський православний старець Кирило Павлов, назвав смуток одним з семи смертельних гріхів і закликав боротися зі смутком, вважаючи, що смуток може бути спричиненим диявольською спокусою. Аби звільнитися від духу пригніченості та смутку — він посилається до Отців Церкви, які закликають до терпеливості і говорить, що необхідно узброїтися терпінням, займаючись в той же час молитвою та читанням Божого Слова.

Ілюстрації

http://www.google.com.ua/imgres?sa=X&es_sm=122&noj=1&biw=1366&bih=666&tbm=isch&tbnid=Y04nej7WOLdDVM:&imgrefurl=http://orphancenter.org.ua/%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BB%25D0%25B8-%25D0%25B1%25D0%25BE%25D0%25B3-%25D1%2582%25D0%25B2%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25B8%25D0%25B2-%25D0%25BC%25D0%25B0%25D0%25BC%25D1%2583/&docid=TEsbWpaFl7NXJM&imgurl=http://orphancenter.org.ua/wp-content/uploads/2013/05/78f3ff3a798c.jpg&w=500&h=375&ei=poS8Ur3NLenk4QTlpYDADw&zoom=1&ved=1t:3588,r:1,s:0,i:102&iact=rc&page=1&tbnh=179&tbnw=221&start=0&ndsp=12&tx=72&ty=100

Див. також

• [1].
• [2].

• Туга — почуття глибокого жалю; важкий настрій, переживання, спричинені якимсь горем, невдачею і т. ін.; журба; негативно забарвлена емоція, важке, гнітюче почуття.

Близькими почуттями є смуток, нудьга, тривога. Туга відрізняється вираженим зниженням настрою і погіршенням загального самопочуття. У важких випадках спостерігається різко виражена пригніченість, постійна зосередженість на почутті туги, при цьому практично відсутні навіть короткочасні приємні враження. Нарешті, можуть бути випадки абсолютно нестерпної туги, які нерідко є причиною суїцидальних думок і дій. Стан туги часто супроводжуються тривогою, почуттям невмотивованого несвідомого страху.

• Розпач, відчай — це недуга душі без надії на кращу долю (згідно з визначенням Ціцерона («Туркулянські бесіди», IV), або зневір’я в оволодінні якимсь добром чи в уникненні якогось зла. Розпач необхідно збуджувати тоді, коли він принесе нам, очевидно, якусь користь, тобто, — коли надія, протилежна розпачеві, шкідлива для нас, і ще тоді, коли відчай повинен привести до кращого.