Фудулія
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:53, 1 січня 2014; Марченко (обговорення • внесок)
Фудулія, -лії, ж. 1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали. Федьк. 2) Надменный, гордый человѣкъ. Желех.
Сучасні словники
- ФУДУЛІЯ, ї, жін., діал. Гордовитість, зарозумілість, пихатість.
Свої люди вже знали тоту його фудулію, то тілько всміхнеться бувало чоловік (Іван Франко, II, 1950, 84).
Фудулія, фуду́лія– іменник жіночого роду
(гордовитість, бундючність, зарозумілість, пихатість)
Ілюстрації
|
