Фраїр
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:38, 1 січня 2014; Марченко (обговорення • внесок)
Фраїр, -ра, м. Возлюбленный, женихъ. Гол. III. 393. Мам фраїра пана. Гол. IV 511.
Сучасні словники
- ФРАЇР, ФРАЄР - залицяльник. "Што, найшлась си нового фраїра?"
Фраїр, фраїр – народна пісня
Фраїру, фраїру, я тобі не вірю, Же мя будеш любив, як я постарію. Можеш добрі знати і тому вірити, Же я тя на старіст не буду любити. Фраїречки штирі, про што сте ся били? Про тебе, шугаю, што зме тя любили. Што зме тя любили, што зме тя кохали, Што зме подарунки в тебе одберали. Ганичко, Ганичко, біле твоє личко, А моє червене, бо не вилюблене.
Ілюстрації
|
x140px
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]
|
