Вогоник
Вогоник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вогонь.
Сучасні словники
- Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Ном. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Ном. № 2644. Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Ном. № 15. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок,вогоник. У лісі вогоник блима. Мнж. 147.
- вогонь (зменшено-пестливі — вог¬ник, вогничок, вогоник) = огонь —
1)розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпу¬чим світлом; полум’я; дає світло й тепло, два головні джерела життя, тому здавна був об’єктом культу в усіх народів, символом Божої си¬ли; наші давні предки вірили, що вогонь був виявом сонячного бога на землі, послом Неба на землю (другим сином бога Неба Сварога, тому його стародавні пам’ятки ча¬сом називають Сварожичем); во¬гонь святий, тому здавна за його допомогою чинили Суд Божий, — вірили, що невинного вогонь не спалить, а «на злодієві шапка го¬рить»; відомий у народі також спо¬сіб проби вогнем — давати підо¬зрюваній людині в руки подержа¬ти розжарене залізо: коли попік¬ся — винен, бо невинного залізо не пектиме; не можна плювати у вогонь (у гуцулів кажуть: «Огонь святий мститься, як його не шану¬ємо»); при вогні не можна говори¬ти непристойності; вогонь має благодійну та очищувальну й за¬хисну силу (тому стрибають через нього у купальську ніч, розпалю¬ють його напередодні Великого четверга, у ніч перед Великоднем, через вогонь переводять весільний поїзд і молодих, «смалять молоду» після шлюбної ночі, скакаючи ра¬зом з нею через вогнище); у Є. Гу¬цала («Баба Онися») йдеться про очищення вогнем від злих духів через купання в ньому; вираз «між двох вогнів» на означення безви¬хідного становища, коли небезпе¬ка загрожує з обох боків, походить, можливо, від татарського віруван¬ня в те, що людина, яка пройде між двома вогнями, очиститься від усяких злих намірів; князь Михай¬ло Чернігівський 1246 р. загинув у Орді, відмовившись пройти між такими вогнями; вогонь виступає символом плодючості, тому на ве¬сіллі використовують свічки; як символ життя (тутешнього й по¬тойбічного) постає в запалених свічках; про постання вогню існу¬ють прометеївські легенди; прооб¬разом Прометея став згодом ар¬хангел Михаїл, в іншій легенді — архангел Гавриїл, який за наказом Бога кинув залізну палицю, та вда¬рилась об камінь, і розсипалися вогненні іскри; так люди стали до¬бувати вогонь, вдаряючи залізо об камінь. Коли Бог не годить, то й вогонь не горить (М. Номис); Во¬гонь — цар, а водиця — цариця (приказка); 3 вогню та в полум’я (з однієї біди в іншу, ще більшу — М. Номис); Хоч вогню до нього прикладай (таке запекле, що не відсту¬питься — М. Номис);
2) живий во¬гонь — добутий через тертя дерева об дерево; здавна вірять у його особливо велику магічну, цілющу й очищувальну силу; тому вжива¬ють його в особливих випадках, коли треба розпалити новий ро¬динний вогонь або коли його ви¬користовують для деяких магічних дій; вівчарі, виганяючи вівці пасти на полонину, добувають живий вогонь на Юрія, який має горіти до Покрови; якщо згасне — це ві¬щує велике нещастя; див. ще ватра, оборювання;
3) мандрівні (блукливі) вогники (вогні) — нічні відблиски (блідо-синє світіння) від решток перегниваючої органічної матерії; найчастіше бувають на болотах і цвинтарях; рухом повітря легко пересуваються — ніби женуться за тим, хто від них утікає, і тікають від того, хто наближається; вірили в те, що то частина пекельного вогню; такі вогники світяться на могилах лише дуже великих гріш¬ників, яких Бог карає пеклом ще до Страшного суду; вважають та¬кож, що це душі померлих (на болотах — душі нехрещених дітей, також, можливо, закопані скарби, що таким чином себе виявляють); скарби нібито бувають закляті (вогники тоді горять до півночі, і такі скарби охороняє нечиста си¬ла) і не закляті (вогники горять під ранок, отож скарби, якщо пощас¬тить, можна викопати); блукливі вогники на болотах вважають та¬кож підступами диявола, який за¬манює туди подорожніх;
- ВОГОНЬ (розм. ОГОНЬ), гню, чол.
1. тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я. У великих печах палав такий вогонь, що аж на вулиці ставало душно(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); Підкинули іще одно поліно, Воно стріляло, схоплене вогнем (Микола Бажан, Роки, 1957, 306); * У порівняннях. — До вас гості наїхали! — Які? — питаю, а саму як огнем обхопило (Марко Вовчок, I, 1955, 12). Мандрівний (блукаючий) вогонь — блідо-синє світіння, що виникає під час згоряння болотного газу — метану. Розповів [Тихозоров] про блукаючі вогні на болоті, про фіолетові плями на воді (Олесь Донченко, II, 1956, 69). ♦ Боятися (стерегтися) як вогню — дуже боятися, стерегтися. Козаки його [пана] стереглись як огню (Марко Вовчок, I, 1955, 41); В завкомі його бояться як вогню (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 232); Вогнем дихати на кого — дуже сердитися на кого-небудь. [Харитина:] Бачу і серцем чую, що тут всі против мене вогнем дишуть(Карпенко-Карий, II, 1960, 245); Вогнем і мечем, книжн. — з нещадною жорстокістю, знищуючи все. То було померше село, може, ще старіше, ніж була Вербівка, може, знесене татарським або польським мечем та вогнем (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261);Іти (йти, піти) [і] у вогонь і [у] воду за ким, з ким — іти на все, на будь-який самовідданий учинок заради кого-небудь. Їхній генерал, улюблений Олександр Васильович [Суворов], що завжди поділяв з ними всі злигодні бойового життя, полководець, з яким вони раді були йти і у вогонь і в воду, — він і тепер з ними, у самому пеклі бою (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 78); Верховодив [Федя] над усіма хлопчаками.., які йшли за своїм отаманом у вогонь і у воду (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 13); За Брянським Багіров справді, не вагаючись, пішов би в вогонь і воду (Олесь Гончар, III, 1959, 188); Гратися (грати) з вогнем — поводитися необережно, здійснювати що-небудь небезпечне. — Я приїхав попередити, щоб ви.. покинули гратися з вогнем, бо потім пізно буде! Ще ваше щастя, що більших безчинств не зробили (Михайло Стельмах, I, 1962, 633); Він за ганебне діло взявся: з вогнем шпигун небесний грав. З землі Америки він знявся, а на радянську землю впав(Володимир Сосюра, Щастя, 1962, 47); Диму без вогню не буває (немає) — на все є своя причина. Кожен давню правду знав: Диму без вогню немає (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 85); З вогню [та] в полум'я — з однієї неприємності в іншу, що більшу. З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванна, щоб його спіймали тут, як мишу, й розстріляли тепер уже напевне (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 39);Кидати вогнем (блискавицею) — сердитись на когось, погрожувати; Між двох вогнів — про безвихідне, скрутне становище, коли небезпека загрожує з обох боків. Виходить, між двох вогнів опинилася [Марина]. З одного боку — молодий Гризота, а з другого — Баско (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 85); Підливати (підлити) масла у вогонь див. підливати; Пройти вогонь і воду — багато всього пережити, зазнати; мати складне, небездоганне минуле. [Кость:] Страх не люблю отих «глиб око розумних», надто спритних, що пройшли вогонь і воду (Захар Мороз, П'єси, 1959, 107);Чужими руками вогонь загортати див. загортати; Як (мов і т. ін.) вогонь з водою хто з ким — хтось перебуває в непримиренних стосунках з кимсь.
2. тільки одн., перен. Душевне піднесення, натхнення. Та не має такої сили мій вогонь! І от чому він не потішив мене в моїй тузі великій (Леся Українка, III, 1952, 690); Біля чийогось двору гурт. Власне, який і гурт: Грицько-гармоніст. — Е, мало лишилось од того колишнього Грицька — занепав зовсім: не ті вже кучері з-під кашкета.. Та й у грі — нема вогню, ледве пілікає (Андрій Головко, I, 1957, 336); // чого і без додатка. Пристрасть, запал. [Кречет:] Коли вогонь шукання гасне... холоне серце від утоми (Олександр Корнійчук, I, 1955, 127); В огнем, жагою, пориванням Вона [М. К. Заньковецька] серця палила всім, Страждання граючи, стражданням Сама була вона живим (Максим Рильський, I, 1956, 376); // Про того, хто має дуже енергійну, запальну вдачу. Параска в її літа вогонь-дівка була. Весела, співлива... (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 239); — Вогонь, не дівчина, — сказав Зуб.. В неї горить усе під руками (Вадим Собко, Справа.., 1959, 29).
3. Те саме, що вогнище 1. Коло одного шатра горить багаття, висить казанок, а коло вогню сидить циганка в червоній хустці на голові (Нечуй-Левицький, III, 1956, 269); [Лев:] От ліпше хмизу пошукай по лісі та розпали вогонь (Леся Українка, III, 1952, 209); Не доходячи до байрака, він помічає у густоліссі, не так далеко від смолокурні, золотий кущик вогню (Михайло Стельмах, I, 1962, 501).
4. Світло сонця, освітлювальних приладів. О. Хведор підняв чарку проти свічки. Кришталева чарка неначе засміялась проти вогню (Нечуй-Левицький, I, 1956, 119); Темно по хатах. Тільки в Матюхи всі вікна в огнях (Андрій Головко, I, 1957, 54); Повільно врізалися [новобудови] в тайги сліпучими лезами електричних вогнів (Олесь Донченко, II, 1956, 9); // перен. Блиск очей, що звичайно відображає якийсь внутрішній стан людини. Музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! (Леся Українка, I, 1951, 133); Очі йому горять упертим вогнем (Іван Микитенко, II, 1957, 58).
5. тільки одн., розм. Про жар, підвищену температуру тіла. [Комісар:] Важко, товариші... Вогонь пішов у ноги, руки, у жилах розійшовся... (Олександр Корнійчук, І, 1955, 32); Пекла і вогнем розливалася рана У лівім плечі під корою бинтів (Леонід Первомайський, II, 1958, 403).
6. тільки одн. Стрільба з гвинтівок, гармат і т. ін. Справа і зліва озвалися кулемети, взялися люто сікти по мосту перехресним вогнем (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 138); — Як я команду дам, щоб огонь відкривали? Горло ж зовсім захрипло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 261).
7. у знач. виг. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти. [Сергій:] Дужче вогонь! Дужче!.. Чекаленко, третій шрапнеллю! (Олександр Корнійчук, II, 1955, 57); Один з солдатів раптом скочив на вікно, розбив його кулаком і подав команду: — Вогонь! (Олександр Довженко, I, 1958, 141).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Тютюнник Григір Вогник далеко в степу
- [1], Матеріал з Вікіпедії
Вого́нь (міфологія) — як найбільший добродій людства, справжній творець цивілізації, що дає світло і тепло, два головні джерела життя, із найдавніших часів був об'єктом культу і СИМВОЛОМ БОЖЕСЬКОЇ СИЛИ.
- [ http://www.vohon.plast.org.ua/ ]. Вифлеємський вогонь миру
Цю прекрасну передріздвяну традицію – розповсюджувати Вифлеємський вогонь миру – започаткувала у 1986 році австрійська телерадіокомпанія ORF з міста Лінц. Із самого початку акція планувалася з метою підтримки неповносправних дітей та усіх, хто потребує допомоги та уваги в передріздвяний час. І одразу ж цю благородну справу взяли в свої руки скаути. Щороку представники ORF та австрійські скаути беруть Вогонь на місці народження Ісуса Христа у Вифлеємі, а далі транспортують його літаком до Австрії. Після урочистостей у Віденському Кафедральному соборі естафета передається до сусідніх країн. Саме із рук в руки, від одного скаутського осередку до іншого, Вифлеємський Вогонь долає безліч кордонів і потрапляє до всіх, хто чекає на світло тепла, миру, злагоди і сподівання, яке мандрує із заходу на схід, долаючи кордони і єднаючи християн у переддень Різдва Христового. По Україні Вифлеємський Вогонь поширюють члени Пласту - Національної скаутської організації України. Цього року пластуни п'ятнадцятий рік поспіль переберуть Вифлеємський Вогонь Миру від польських скаутів і передадуть його українській громаді, церквам, занесуть до дитячих притулків, лікарень, щоб ті, хто перебувають далеко від своїх родин, могли відчути тепло Вифлеємської зірки. У скаутському поясненні – палаючий вогник символізує очікування в період посту, повну жертовність. Світло є символом тепла, миру та злагоди, а також душевного спокою, любові до людей і до світу. Рівночасно цей промінчик - це солідарність зі всіма, хто є далеко, солідарність з убогими, поєднання з Христом, котрий народився в убогості. Ще у XII столітті один учасник христових походів привіз це світло з Вифлеєму, як дар для своєї родини і близьких, як символ найбільшого Добра. Ідея Вогню і його проста символіка сприйнялися українською громадою і впродовж останніх років для багатьох з нас Вогонь став доповненням під час святкування Різдва Христового. Тому Вогнем з Вифлеєму люди запалюють свічки на Святу Вечерю. Традиційно Вогонь зберігається в церкві до Йордану – до 19 січня. Потім його можна погасити. Люди можуть брати Вогонь на кожну Святу Вечерю. У попередні роки акцію передачі священного сяйва благословили Українська Греко-Католицька Церква, Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Автокефальна Православна Церква та Римо-Католицька Церква в Україні. Долучайтесь до світла Вифлеємського вогню миру і Ви!
- [2]. Толкование снов Огонь, сон Огонь, приснилось Огонь
