Листя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:07, 27 грудня 2013; Каракай Ірина (обговорення • внесок)
Листя, -тя, с. соб. 1) Листья растеній, листва. З верби листя опадає. Чуб. III. 205. Шелестить пожовкле листя по діброві. Шевч. 195. 2) Письма. Гей сів Сани кінець стола, дрібне листе пише. Гол. І. 19. Ум. Листячко. У городі бузина, на їй листячко. Чуб. V. 176.
Сучасні словники
- вегетативний орган вищих рослин, похідне пагону, що виконує функції фотосинтезу, транспірації та газообміну.
- Орган повітряного живлення і газообміну рослин у вигляді тонкої, звичайно зеленої пластинки. Лист за листом опадає, Рік за роком упливає. Назад не вертає! (Степан Руданський, Тв., 1956, 53); Виноградний лист вирізується з темряви й ніжно тремтить разом з тонким вусиком у місячному сяйві (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 279); * У порівняннях. А я піду на край світа... На чужій сторонці Найду кращу [дівчину] або згину, Як той лист на сонці (Тарас Шевченко, I, 1951, 15); Пішли літа [Маланчині] марне з світа, як лист по Дунаю... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 14);
// Складова частина головки капусти. У відрі стоїть глек з молоком, сир у капустяному листі, біла селянська паляниця (Юрій Яновський, I, 1954, 61); // у знач. присл. листом, спец. — плавно, поволі. [Штольц:] В зоні виконати, три петлі, два праві й два ліві перевороти.. Падіння листом до шестисот метрів (Іван Микитенко, I, 1957, 500).
Вовк
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
