Фарб’яр
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:28, 27 грудня 2013; Бурак Марія 24По (обговорення • внесок)
Фарб’яр, -ра, м. Красильщикъ. Желех.
Сучасні словники
- фарб'яр
-а/, ч., діал. Фарбувальник.
фарб'яр , ФАРБ'ЯР, а, чол., діал. Фарбувальник. [Йоганна:] Волосся я не фарбувала, пані. [Марція:] Я власне не про те ж і говорила. Лише завважила, що сеї барви абиякий фарб'яр не може вдати, та рідко де трапляється й в натурі (Леся Українка, III. 1952, 178).
фарб'яр , Фарбувальник а, ч. Робітник, що займається фарбуванням; фахівець із фарбування. У головному цеху заводу — сувенірному — працюють робітники багатьох спеціальностей: токарі по дереву, складальники, фарбувальники, гравери, художники (Рад. Укр., 22.1 1969, 4).
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]
