Багатий

Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Ном. № 1420. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Ном. № 1428. Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Мет. 64. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. Шевч. 10. Багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Шевч. 134. Либонь же ти на розум не багатий. АД. І. 170. Багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі. Г. Барв. 224. 2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий. КС. 1892. III. 377. 3) Багатий вечір, — та кутя = Багат-вечір. Чуб. ІІІ. 262. ХС. І. 79. Ум. Багатенький.

Сучасні словники

Багатий БАГАТИЙ, а, е.

1. Який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; протилежне бідний. І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий, Уже засватаний, жонатий (Тарас Шевченко, II, 1953, 287);

// у знач. ім. багатий, того, чол. Те саме, що багач. Кто не служив та в багатого, Той не знає лиха! (Українські народні думи.., 1955, 284).

2. на що, чим. Який має багато, в достатку чого-небудь. Багатий на лати Та на дрібні сльози — бодай не втирать!(Тарас Шевченко, I, 1951, 85); Багатий на смачні страви, розкішний на дорогі трунки обід кінчався (Панас Мирний, II, 1954, 277); Різноманітними корисними копалинами багаті надра України (Наука і життя., 7, 1956, 7); * Образно. Я дивилась на тебе, мій брате; Що гадала, — не вимовлю зроду; Чим було тоді серце багате, Поховала я в тихую воду (Леся Українка, I, 1951, 67).

♦ Багатий вечір — вечір напередодні різдва, коли виставляють на стіл багато різних страв. Заступало свято; настав багатий вечір (Панас Мирний, III, 1954, 32); Чим багаті, тим і раді — традиційна формула звертання до гостя, припрошування користуватися всім тим, що йому пропонують господарі дому. — Сідайте, сідайте, — стала енергійніше припрошувати й Вутанька. — Чим багаті, тим і раді! (Олесь Гончар, II, 1959, 159).

3. Великий, достатній, повний. Звичайно, чув я, що врожай Зібрали ви багатий (Максим Рильський, III, 1961, 51); Секретар мав за своїми плечима багатий досвід партійного працівника і воїна (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 15); * Образно. Дороги веселі Пливуть повз оселі, І осінь багата Заходить у села (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 5).
4. Розкішний, пишний, дуже гарний. Не один попадавсь тоді бідак, який одежиною драний, так постаттю багатий(Марко Вовчок, I, 1955, 366); І непокірні багаті коси, і живучі молоді рухи, і стан одточений — усе заговорило в Назіри заворожливим урочистим говором (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 281).
5. перен. Цінний чим-небудь, високоякісний. Дякую і за обидва збірники: це такий багатий, інтересний матеріал(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 344);

// Різноманітний, з великим запасом слів (про мову). І виходить Наталка із хати, І виносить вам кухоль води, І така в неї мова багата, Хоч в словник її, чисту, введи (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 20).

Багатий

БАГАТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями), МАЄТНИЙ рідше, ІМУЩИЙ книжн., заст.,МОЖНИЙ заст., СИТИЙ перев. мн., зневажл.;ГРОШОВИТИЙ (який має значні грошові нагромадження). - Може, й з нами не схоче знатись (князь), бо дуже багатий. В його сіл та міст на Волині й не злічити (І. Нечуй-Левицький); Брати Калиновичі - заможні, ба навіть дуже маєтні люди (І. Франко); Бронко відчув, як здіймається в ньому невгамовна зненависть до тих - ситих, імущих (Ірина Вільде); Він був можний, мав силу грошей, ручкався з гоноровитими панами і вчив сина німецької мови (Н. Рибак); Нехай буде (жінка) заміжня й безземельна, лиш аби грошовита (Л. Мартович). - Пор. заможний.
БАГАТИЙ (який відзначається великою кількістю чого-небудь), РОЗКІШНИЙ підсил.; ЩЕДРИЙ підсил. (який надходить у великій кількості); ПИШНИЙ (про край, місцевість); ЛУКУЛЛІВСЬКИЙ книжн. (про обід, бенкет). Рідна земле, щаслива й багата, Мій уклін тобі, мій тобі спів! (М. Рильський); - Здається, ще цього року ваша розкішна бібліотека збагатиться ще на один том (А. Головко); Звичайно в суботу була щедра пошта (Ірина Вільде); От і рідний край, пишний, в срібному сяєві, як міраж (І. Нечуй-Левицький); А як увійшла пані з мискою вареників і служниця нарешті принесла самовар, булки і традиційну "чайну" ковбасу, то я саме описувала "лукуллівський бенкет" (Леся Українка).
БАГАТИЙ на що, чим і без додатка (сповнений чим-небудь у великій кількості, мірі), ГОЙНИЙ розм., ЩЕДРИЙ підсил. Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає (прислів'я); Нехай буде в тебе дім багатий Сяйвом книг, картин, пісень і статуй (М. Рильський); Стрілася (Марія) з життям, гойним на поневіряння, злидні і муки (Н. Рибак); Південна природа дуже щедра на всякі міражі (Ю. Смолич).
БАГАТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИКИЙ, ДОБРИЙ, ЩЕДРИЙ підсил., ЩЕДРОТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Забіла); Де дружна ланка, там добрий урожай (прислів'я); Ори щасливо, виорюй глибоко її, ту десятину - славну ниву, - хай родить щедрі врожаї; Не раз уже земля розквітнула садами, обтяжена була щедротними плодами, віддавши людям дар за чесну працю їх (І. Гончаренко); Бажаю вам, друзі, рясних урожаїв на ваших ланах і в ваших садах-виноградах, багатих добутків у ваших шахтах і рудниках (М. Рильський).
БАГАТИЙ (який відзначається розкішшю, багатством обстановки, пишним оформленням, оздобленням тощо), ГОЙНИЙ розм.,БУЧНИЙ підсил., РОЗКІШНИЙ підсил., ПИШНИЙ підсил.; БУНДЮЧИЙ, ПОМПЕЗНИЙ (пиȐݑ֑QΠрозрахований на ефект). Над панами неначе повіяла смерть крилами, повіяла над розкішним садом, над самим багатим палацом (І. Нечуй-Левицький); А в Коваля Андрія донька-одиначка народилася... Тому й хрестини такі гойні (Я. Качура); Був бенкет пишний і бучний (О. Довженко); - І ти думаєш справляти таке бундючне весілля, на котрому гуляють та п'ють три або й чотири дні? - спитав Денис (І. Нечуй-Левицький); Великий, помпезний Будинок культури.. сяяв вогнями, гримів музикою (Ю. Мушкетик). - Пор. 3. блискучий.
БАГАЧ (той, хто має багатство), БАГАТІЙ, БАГАТИЙ, БАГАТИР розм., СИТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУМ розм., ТОВСТОПУЗИЙзневажл., ДУКА заст., ДУКАР заст., ДУКАЧ заст., КАПІТАЛІСТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину). Був у нашому селі, розказують люди, один дядько, Федір Смик: двісті колодок пасіки, п'ять пар волів, п'ятнадцять десятин землі. Одне слово - багач (Григорій Тютюнник); Та біда простим родинам: на землі чудовій тій був господарем єдиним ненажерний багатій (М. Упеник); - У їх нема ні вбогих, ні багатих, так на те ж вони запорожці, козаки над козаками (П. Куліш); Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок; чого нема у нього? Будинок і садок (Л. Глібов); Війна, війна... І все за ситих, що нашу кров віками п'ють (В. Сосюра); Майєрсу було, мабуть, соромно за свого товстосума. Він був справжній вчений, закоханий в науку. Йому хотілось відвернути розмову (О. Довженко); - Якщо не візьметься (за будівництво) казна, - говорив уже Іван Тимофійович майже весело, - розворушу, стрясону наших ледачих степових крезів (О. Гончар).
БЛИСКУЧИЙ (який виділяється розкішшю, багатством, дорогою модністю, фешенебельністю і т. ін.), ПИШНИЙ, ЛЮКСУСОВИЙрозм.; ШИКАРНИЙ (розрахований на ефект, який виділяється дорогою модною красою). Уривки думок.. розгортали перед закритими очима пишний малюнок якогось іншого життя - таємного, як і сон той, блискучого та утішного (Панас Мирний); Пишними рядами Виступають отамани, Сотники з панами (Т. Шевченко); Також усякому навіть пастушкові відомо, що таким поїздом та в таких люксусових.. спальних вагонах.. не їздять ні голодні цигани з Бессарабії й Буковини, ні заплакані галицькі злидарі-емігранти (П. Козланюк); Його жінка була непоміркована, розтратлива, любила розкіш та шикарне гойне життя й сипала грішми, як половою (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 5. багатий.
ДОРОГИЙ (який багато коштує, має високу ціну), КОШТОВНИЙ, НЕДЕШЕВИЙ, ЦІННИЙ, БЕЗЦІННИЙ підсил., ДОРОГОЦІННИЙ,НЕОЦІНЕННИЙ, НЕОЦІННИЙ рідше, НА ВАГУ ЗОЛОТА підсил., БАГАТИЙ розм., КОШТОВИТИЙ заст.; ДОБРИЙ розм., заст. (про намисто). Дорогих перлин коштовних Є багато в синім морі (Леся Українка); Олена була вбрана, як королева. І не так, щоби все на ній було дороге та багате, але просто вміла вже так (Г. Хоткевич); Кравчі наливали вином пляшки та бутлі. Вина були недешеві, більш заморські (І. Нечуй-Левицький); Притискала (жінка) до грудей кривий семисвічник з старого срібла, єдину, може, цінну родинну річ (М. Коцюбинський); Єсть перли безцінні На дні на морському, Ще кращі перлини - У серці людському (М. Чернявський); Бачив (Зігфрід) розгардіяш у кімнатах, розкриті шухляди.. І якісь не бачені досі дрібнички, коштовності, якісь, певне, дорогоцінні речі... (В. Козаченко); - Не думай, що я хочу тебе ошукати, - сказав Дід, подаючи йому неоціненний перстень (І. Франко); Дивацькі постаті, як неоцінні перли, Висвічують мені з туману далини (М. Рильський); Ой і справ же мені, мати, та шальовий платок, А ще к тому на голівку коштовитий цвіток (пісня); (Мотря:) Це ж Жлуденкових невістка, Зінька. Ач, як гарно вбрана! А доброго намиста скільки (М. Кропивницький).
ЗАМОЖНИЙ (який живе в достатку, має достатки), ЗАБЕЗПЕЧЕНИЙ, СТАТЕЧНИЙ, БАГАТЕНЬКИЙ розм., ДОСТАТНІЙ діал.,МАЮЧИЙ рідко; ХАЗЯЙСЬКИЙ (про дітей заможних батьків). Хоча батько її був заможною людиною, але достатки їм приносили не наймити, а тютюн - бакун і турецький гостролист.., біля яких змалечку вчилися ходити діти (М. Стельмах); Так стало Чіпці весело, немов справді земля вже його, і він вертається додому забезпечений (Панас Мирний); Не шанували нікого вони із людей.., Хто б не зайшов до них - злидень який чи людина статечна (переклад Бориса Тена); Особливо галасували багатенькі слободяни... (А. Шиян); На все достатній, а на лихо не жаден (прислів'я); А що би то було, якби я був учений та й маючий господар? (Лесь Мартович). - Пор. 1. багатий.