Форботи
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:59, 26 грудня 2013; Бегерусь Наталія (обговорення • внесок)
Форботи, -бо́т, ж. мн. Кружева. Робит форботи. Гол. ІІІ. 498.
Сучасні словники
- форботи – мережива
Форбот кружево мережево, плетево, (зап.) коронки (-нок), (стар.) форботи (-бот), (узкое) форбо[і ]тки (-ток). [Тонке, як павутина, мережево (Васильч.). Блакитний шовк неба покрився мережевом чорних гилячок (Коцюб.). На голові чепець з форбот венецьких (Ор. Лев.)].
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
- [1].
- [2], До речі, назва "дюшес” для мережева звучала тільки серед освічених панянок. Так би мовити, використовували "модне слівце”. Бо ж українська мова так і не прийняла це слово. У народі плетиво з ниток називалося: мережево, плетево; на заході України казали на це в'язання — коронки; міські модниці ще вживали старинне слово форботи, а до вузького — форбо(і)тки.
- [3], Чи єсть в Луцьку білоглова, Як та пані ключникова? Хоча й вік подойшлий має, А розпусти не встидає; Убирається в форботи (укр. мережива)
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]
