Фундувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. Млр. л. сб. 190 (Нп.).

Сучасні словники

фундувати

  • фундувати

-у/ю, -у/єш, недок., перех. 1) Засновувати. 2) Жертвувати кошти на заснування чого-небудь.

Фундувати , Фундувати ую, уєш, недок., перех., заст. Засновувати. Ото дивачка/ Замість вигадати щось цікаве — фундуе монастирі та ще й хлопської віри (Тулуб, Людолови, І, 1957, 311); На межі XVI і XVII століть у всіх більш-менш значних містах України виникають братства, котрі фундують школи й колегіуми (Вітч., 9, 1971, 198).

Фундувати , Фундовані позики, фундований борг — довготермінові позики, утворені в результаті консолідації коротко- і середньо-термінових позик за відстрочення виплат за ними, об'єднання раніше утворених боргів. Фундувати , фундувати(ся) , дієсл. недокон. виду (що робити?) Дієприслівникова форма: фундувавши, фундуючи

Фундувати , Фундована множина (фундований порядок) — частково впорядкована множина, в якій для кожної непорожньої підмножини існує мінімальний елемент.

Ілюстрації

Фунд.jpg Фундувати.jpg x140px Фундув.jpg

Див. також

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]