Фудулитися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Фудулитися, -люся, -лишся, гл. Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.

Сучасні словники

фудулитися

  • фудулитися

-люся, -лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством.

Фудулитися, Фудулитися люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. — Фудулиться [Анна], 

кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія; а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і роз­лютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29).

Фудулитися,

  • фуду́литися– дієслово недоконаного виду

(поводитися гордовито, пихато)

Ілюстрації

x140px x140px

Див. також

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]