Вогорити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:27, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вогорити, -рю, -риш, гл. Испорч. говорити. Грин. ІІІ. 361. А ні до кого вогорити. Грин. ІІІ. 393.