Ведмедик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:20, 23 грудня 2013; Настьона Головко (обговорення • внесок)
Ведмедик, -ка, м. 1) Ум. отъ ведмідь. Рудч. Ск. II. 3. 2) Насѣк. медвѣдка, grillotalpa vulgaris. 3) Родъ хмѣльнаго напитка. 4) Наливное колесо въ мельницѣ.
Сучасні словники
- [1]Ведмедик
ВЕДМЕДИК, а, чол.
1. Зменш.-пестл. до ведмідь 1. Послухайте, кому і де сідать: Ведмедику — під липою старою, А Цапу треба під вербу, Ослові — на горбу, Я примощусь під бузиною (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 133); Явдоха побачила двох ведмедиків (Олесь Донченко, III, 1956, 56).
2. Дитяча іграшка. В кімнаті скромній.. Ляльки й ведмедики зійшлись І малюки розташувались (Максим Рильський, I, 1956, 366).
3. Дитяча гра. — Нум у ведмедика гулять! — Сусідній хлопчик став казать (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 208).
4. Те саме, що ведмідь 3. Тлумачення слова у сучасних словниках