Походи київського князя Володимира

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:39, 23 грудня 2011; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Облога Корсуня (Херсонеса) військом князяВолодимира. Книжкова мініатюра Радзивілівського літопису. ХІІІ ст.

У рік 6488 [980]. Прийшов Володимир з варягами до Новгорода і сказав посадникам1 Ярополковим: “Ідіте до брата мойого і скажіте йому: “Володимир іде на тебе, готуйся насупроти, битися”. І сів він у Новгороді, і послав [отроків] до Рогволода2, князя полоцького, мовлячи: “Хочу взяти дочку твою за жону”. Він тоді запитав дочку свою: “Чи хочеш ти за Володимира?” А вона сказала: “Не хочу я роззувати Володимира, а Ярополка хочу”. Рогволод же прийшов був із-за мор’я і мав волость свою в Полоцьку. А Тур [сів] у Торові; од нього ж і туровці прозвалися. І прийшли отроки Володимирові, і повідали його всю річ Рогніді, дочки Рогволода, князя полоцького. Володимир тоді зібрав воїв багато — варягів, і словен, і чуді, і кривичів — і пішов на Рогволода. У сей же час хотіли вести Рогнідь за Ярополка. І прийшов Володимир на Полоцьк, і вбив Рогволода і синів його двох, а дочку його Рогнідь узяв за жону і пішов на Ярополка. У рік 6489 [981]. Пішов Володимир до Ляхів і зайняв городи їх — Перемишль, Червен та інші городи, які є й до сьогодні під Руссю. Свого ж року і вятичів він переміг, і наклав на них данину од плуга, як і отець його брав. У рік 6491 [983]. Пішов Володимир на ятвягів і взяв землю їх.


1.Посадник - намісник князя у землях, що входили до складу Київської держави у Х-ХІІ ст. Посадник, управляючи певною областю, був зобов'язаний збирати й доставляти князю данину. Вперше згадується в "Повісті минулих літ" під 977 роком.
2.Рогволо́д (? - бл. 977), князь Полоцький. За однією з версій він є місцевим князем, за іншою варягом Рьогнвальдом. Загинув разом із своїми синами під час штурму Полоцька київським князем Володимиром Святославичем.

Літопис руський. К.: Дніпро, 1989— С. 45, 49.