Кутя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:09, 22 грудня 2013; Богдана Чабан (обговорення • внесок)
Кутя́, -ті, ж. Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества Христова и Крещенія. Чуб. VII. 441. Кутя на покуті, узварі, на базарь. Ном. № 343. Кутя багата. Канунъ Рождества, сочельникъ. Сим. 145. Кутя голо́дна. Канунъ Крещенія. Передати куті меду. Пересолить (иносказ.).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
