Цілувати

Цілувати, -лую, -єш, гл. Цѣловать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Чуб. V. 9.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Цікаві факти

Сучасні словники

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ЦІЛУВАТИ

хоч малю́й кого і без додатка. Хтось дуже гарний, вродливий і т. ін. Ну й дитина. Хоч малюй. Дивишся і не надивишся (З журналу). хоч на ка́рту малю́й. Які діти в людей бувають! Хоч на карту його малюй (О. Кундзич). хоч малю́й, хоч цілу́й, жарт. У гніву, зопалу не завважила (молодиця), що коло дверей стоїть такий галанець (елегантний хлопець) — хоч малюй, хоч цілуй (Марко Вовчок).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦІЛУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Торкатися губами до кого-, чого-небудь на знак любові, дружби, поваги при зустрічі, прощанні і т. ін. — Тіточко, матіночко! — аж в ноги упав сердешний Микита Уласович та кістляві руки відьомські цілує та просить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 190); І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя Аж тричі весело цілує (Тарас Шевченко, II, 1963, 265); — Се ваша панночка, — промовляє до нас пані. — Цілуйте її в ручку (Марко Вовчок, I, 1955, 105); Покійна моя мати були такі богомільні: цілували в церкві двері й стіни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 17); Обвивши дівчинку руками, дружина пестила її, цілуючи в чоло... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 162); Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі (Павло Тичина, I, 1957, 6); * Образно. Пишна земле! Як тебе цілувало весняне тепле сонце, як з тебе бризкали весною фонтанами фіалки, рожі та лелії, ти, мабуть, не мліла в такому щасті, як я в той час (Нечуй-Левицький, II, 1956, 399); Нас кличуть річки, нам співають гаї, Нам вітер цілує обличчя (Терень Масенко, Поезії, 1950, 269); * У порівняннях. Цмокала і цмокала важка земля, мовби цілувала невтомні солдатські ноги (Олесь Гончар, III, 1959, 134); // Формула прощання з близькими людьми в листах. Бувайте здоровенькі. Цілую Вас сердечно, а Вашим кланяюсь. Ваш М. Коцюбинський (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 401); Пиши мені, любий папочка, як матимеш час, частіше.. Ну, ти в принципі проти довгих листів — правда ж? То я вже скінчу. Цілую міцно тебе і Оксаночку з Дроздиком.. Твоя Леся (Леся Українка, V, 1956, 343).

«Словники України on-line»

ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). - Док.: поцілува́ти, цьо́мнути, поцьо́мати, поцьо́мкати, цмо́кнути, чмо́кнути, чоло́мкнути, почоло́мкати, обцілува́ти, ви́цілувати. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя, Аж тричі весело цілує (Т. Шевченко); Балабушиха вхопила Настю долонями за щоки й почала її цмокати (І. Нечуй-Левицький); Коли прощалися, вона підстрибнула й чмокнула його в щоку (П. Загребельний); І мого діда нахилило до землі, - якось губи засвербіли, а тут де не взялась жаба, плиг! - і не схаменувсь, як чоломкнув бісову тварюку (О. Стороженко); Їй було досадно. Бач, дома готовий руки лизати, а на вулиці стріне - одвертається (Панас Мирний); - Що ти мовчиш? - скрикнула в розпачі Таня і стала обціловувати сестру так жагуче, що тій аж дух забило (П. Колесник); Всі Катрусю дуже люблять, Виціловують, голублять, Що захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та бабусі (С. Воскрекасенко).

Словник української мови

Цілувати ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Торкатися губами до кого-, чого-небудь на знак любові, дружби, поваги при зустрічі, прощанні і т. ін.— Тіточко, матіночко/ — аж в ноги упав сердешний Микита Уласович та кістляві руки відьомські цілує та просить (Кв.-Осн., II, 1956, 190); / досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя Аж тричі весело цілує (Шевч., II, 1963, 265); — Се ваша панночка,— промовляє до нас пані.— Цілуйте її в ручку (Вовчок, І, 1955, 105); Покійна моя мати були такі богомільні: цілували в церкві двері й стіни (Н.-Лев., II, 1956, 17); Обвивши дівчинку руками, дружина пестила її, цілуючи в чоло… (Досв., Вибр., 1959, 162); Кохана спить, кохана, спить, Піди збуди, цілуй їй очі (Тич., І, 1957, 6); *Образно. Пишна земле/ Як тебе цілувало весняне тепле сонце, як з тебе бризкали весною фонтанами фіалки, рожі та лелії, ти, мабуть, не мліла в такому щасті, як я в той час (Н.-Лев., II, 1956, 399); Нас кличуть річки, нам співають гаї, Нам вітер цілує обличчя (Мас, Поезії, 1950, 269); *У порівн. Цмокала і цмокала важка земля, мовби цілувала невтомні солдатські ноги (Гончар, III, 1959, 134); // Формула прощання з близькими людьми в листах. Бувайте здоровенькі. Цілую Вас сердечно, а Вашим кланяюсь. Ваш М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 401); Пиши мені, любий папочка, як матимеш час, частіше.. Ну, ти в принципі проти довгих листів — правда ж? То я вже скінчу. Цілую міцно тебе і Оксаночку з Дроздиком.. Твоя Леся (Л. Укр., V, 1956, 343). О Хоч малюй, хоч цілуй див. малювати; Цілувати хрест (хреста) див. хрест.

РІДНА МОВА

ЦІЛУВАТИ (виявляти прихильність поцілунком) чоломкати, цьомати, чмокати, зневажл. лизати.

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Целовать, поцеловать – цілува́ти, поцілува́ти, -лу́ю, -лу́єш; -ться – цілува́тися, поцілува́тися.

РУпедия

устар., цаловать; см. § 23, примечание к п. 2), целую, целуешь, несов. (к поцеловать), кого-что. Прикасаться губами к кому-чему-н. в знак любви, дружбы, радости, при встрече или прощании. Целовать в уста нет поста. Поговорка. Целовал, миловал, песни волжские пел. Некрасов. Целовать крест кому и без доп. (старин.)

Словари и энциклопедии на Академике

целовать Лобызать (облобызать), дать поцелуй, прикладываться к чему, расцеловать, чмокнуть; христосоваться. Целоваться, обниматься, лобызаться. "К ручке они (слуги) не подходили: эта азиатчина была давно отменена". Тург. "Позволь, душа, я тебе влеплю один безе". Гог. ..

Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов

-ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Торкатися губами до кого-, чого-небудь на знак любові, дружби, поваги при зустрічі, прощанні і т. ін. || Формула прощання з близькими людьми в листах.