Вівчарь

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Ном. № 10467. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Мет. 108. Ум. Вівчарик.

Сучасні словники

Вівчар

чабан, гайдар, гайдай, ватажник; пор. ПАСТУХ.

Вівчар

  1. Той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан. Був на селі Вівчар Тарас; Він панових овечок пас (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78); Ой, по горі, по горі Гонять вівці вівчарі (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 199).
  1. Той, хто займається вівчарством.

Ілюстрації

Вівчар1.jpg Вівчар2.jpg Вівчар3.jpg Вівчар4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання