Цілком

Цілко́м, нар. 1) Цѣликомъ. По вівці цілком глитав. Котл. Ен. V. 76. Вона продала полотно цілком, а не сорочками. Лебед. у. 2) Совершенно, вовсе, вполнѣ. Три місяці цілком дощу не було. Могил. у. 3) Въ цѣлости. Вікно викопано та так і поставлено біля столу цілком. Новомоск.

Сучасні словники

[1]присл. 1) У цілому вигляді, без поділу, членування на частини. || Весь, без винятку. || У всій сукупності основних ознак. || У повному складі, обсязі. 2) До кінця, зовсім, абсолютно.

Ілюстрації