Віщівник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:24, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Віщівник, -ка, м. Вѣщунъ, предвѣстникъ. Бо то ворог нещасливий, віщівничок барз правдивий. Гол. І. 170. Ум. Віщівничок.