Обух

Обух, -ха - тупа частина гострого знаряддя , Переважно сокири . Містіться на протилежному боці від леза . Використовується як молоток , молот , тупа зброя . У холодній зброї обух використовувався зазвичай для кріплення древка ( ратовища ) . У ньому робились отвори ( зазвичай не менше трьох ), в які вбивалися цвяхи - запонки. Іноді замість обуха клинка розташовувалася додаткова зброя . Так , на алебардах зазвичай відливали крюк. Іноді клевець і чекан об'єднувалися на одному держаку для врівноваження і більшої функціональності зброї.

Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник , чоловічий рід.