Ґилькотіти
Ґилькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О гусяхъ: кричать. Ґилькотять гуси. Харьк. г. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 349. [<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11189-gylkotity.html" title="ҐИЛЬКОТІТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИЛЬКОТІТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>
КРИЧАТИ волати, галасувати, ґвалтувати, горлати, р. желіпати, зіпати, ід. криком кричати, кричати не своїм голосом, кричати, як на пуп <як на живіт>, кричати на все горло, дерти горло; (збуджено) лементувати, репетувати; (вигукувати) гукати; (пронизливо) верещати, вищати; (коротко) гиркати, гарикати, гримати; (гнівно) зикати; (з йойком) зойкати, йойкати; (раз-у-раз) г. галайкати; (люто) ревти; (на кого) сваритися, сварити кого. [<a href="http://slovopedia.org.ua/41/53402/266871.html">КРИЧАТИ</a>]
КРИЧАТИ крича́ти (гука́ти) / кри́кнути (гукну́ти) (на) про́бі. Кликати на допомогу. Став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати та за боки хвататись... (Г. Квітка-Основ’яненко); — Мовчки, заложивши руки, сидіти не годиться. Треба пробі гукати (Панас Мирний); Якби хто крикнув на пробі, .. люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на одних (М. Коцюбинський).
хоч ґвалт (про́бі) кричи́. Уживається для вираження надзвичайно скрутного або безвихідного становища, відчаю і т. ін. Часу не вистачає хоч ґвалт кричи (З усн. мови); (Бабуся:) Так її ж тепер до завтра не добудишся, хоч пробі кричи (І. Кочерга); Залишився під кінець самотнім, хоч пробі кричи (І. Сочивець). ма́ло не про́бі кричи́. Маланка мало не пробі кричала, щоб швидше ділили землю (М. Коцюбинський).
хоч кри́ком кричи́. Уживається для вираження надзвичайного або безвихідного становища, відчаю і т. ін. Стіна була гола і гладенька .. Зачепитись не було за що, хоч кричи криком (С. Голованівський); А тут, як назло, хоч криком кричи, усі рани занили, запекли, ніякого терпіння (В. Логвиненко); Одне лише у нас (у клубі) не ладиться — з танцями. Нема кому навчити молодь, хоч криком кричи! (С. Кравченко). хоч кричи́. Зима, морози, а в його топить нічим... Ну, хоч кричи — нічим (А. Тесленко).
хоч ляга́й та (й) помира́й (вмира́й). Уживається для вираження відчаю у дуже скрутному, безвихідному становищі; надто тяжко. — Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник). хоч ляга́й та вмира́й і “про́бі” не кричи́. — Поля в іншого скибка, а в іншого й нічого, випасу нема, ліс дорогий!.. Тоді хоч лягай та вмирай і “пробі” не кричи (М. Коцюбинський). хоч ляж та й вмира́й. — Хоч ляж та й вмирай! — каже ця молодиця, як вони узялися полоти.— .. Ні, ні! — каже Галя,— ви не горюйте! (Марко Вовчок); // Немає сил терпіти, витримувати щось; дуже боляче. Коли міняється погода, то крутить усе тіло Нечипорове, ниють рани. Як застануть бригадира оці болі на полях — хоч лягай та помирай (М. Зарудний); — Ріже мене і пече попід боками.. Так мене мучить, голубчику, що хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник). [<a href="http://slovopedia.org.ua/49/53402/358380.html">КРИЧАТИ</a>]
