Бідняк
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:07, 15 грудня 2013; Лизогуб Катерина (обговорення • внесок)
Бідняк, -ка, м. Бѣднякъ, неимущій человѣкъ. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хазяйнує. Гліб.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник
БІДНЯК, а, чол. Бідна, убога, незаможна людина; протилежне багач. Волох бідняк в шатрі сидить (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 107); Був [серед каторжан] сільський учитель, який читав біднякам газети й революційні прокламації (Олесь Донченко, III, 1956, 78).
Синонімічний словник
(убога людина) у знач. ім. бідний, убогий, бідак, бідар, злидар, зневажл. голодранець, безштанько, заст. ланець.
Орфографічний словник
бідняк іменник чоловічого роду, істота
Ілюстрації
|
|
|
|
