Ґирд
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:34, 14 грудня 2013; Коминар (обговорення • внесок)
Ґирд, -ду, м. Часть овечьяго стада. Черк. у. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 349. [<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11191-gyrd.html" title="ҐИРД. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРД. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
Сучасні словники ґирд-у, ч., діал.Частина овечої отари. [1]
Ґирд Вівця була одомашнена людиною більше 8 тисяч років тому на території сучасної Туреччини, Сирії, північній Месопотамії. Припускають, що вівці є нащадками європейського (Ovis musimon), або азіатського (Ovis orientalis) муфлона. [2]
