Бігунці

Бігунці, -ців, м. мн. = Бігунки 1.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

БІГУНЦІ 1, ів, мн., розм. Те саме, що бігунки. Бачили.., як згодом біля конюшні Омелько запрягав у бігунці коняку (Андрій Головко, II, 1957, 239).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 175.

БІГУНЦІ 2, ів, мн. (одн. бігунець, нця, чол.). Зменш. до бігуни. Здобувши електричний струм, пустив [голова комуни] його .. гріти й освітлювати село.., рухати верстати в майстернях, жорна в млині, бігунці в олійниці (Юрій Яновський, II, 1954, 157).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 176.

Словник України

бігунці́ 1 – множинний іменник

Ілюстрації

[[Зображення:|x140px]]

[[Зображення:|x140px]]

[[Зображення:|x140px]]

[[Зображення:|x140px]]