Вірити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:21, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вірити, -рю, -риш, гл. 1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає. Ном. № 4309. 2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки. О. 1862. X. 32.