Голодувати

Голодувати, -дую, -єш, гл. Голодать. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Ном. № 558. Голодний голодуєш цілий день. Г. Барв. 451.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

ГОЛОДУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Залишатися без їжі довгий час, постійно недоїдати. — Я тут є сотник, голодувати не буду: той прийде з хлібом, той з паляницею (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 190); — Бур'яни снігом замело. Голодують пташки (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 122).

2. на що, перен. Гостро відчувати нестачу чого-небудь вкрай необхідного. — У нас води мало — це так, але ще більше на неї голодують оті чаплинські та калачанські голодранці... (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 190).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 114.

Словник України

голодува́ти – дієслово недоконаного виду

Ілюстрації

[[Зображення:|x140px]]

[[Зображення:|x140px]]