Грак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:47, 12 грудня 2013; Денисенко Аня (обговорення • внесок)
Грак, меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п’ятак. Ном. № 10433.
Грак, -ка, м. 1) Грачъ. Од лівого виска він чорнявий як грак. МВ. II. 182. 2) Ловити граків = Ґави ловити. Він граків ловить. Ном. № 10925.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
ГРАК, а, чол. Те саме, що гайворон. Бастувала чугунка, скрізь було глухо, каламутно, самотньо якось, і тільки граки чорним ланцюгом крил в'язали з світом село (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 73); У верховіттях упевнено ярмаркували чорні граки (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 115); * У порівняннях. Чорне волосся посивіло в його космами, од лівого виска він чорнявий як грак (Марко Вовчок, 1. 1955, 243).
Словник України
грак – іменник чоловічого роду, істота
Ілюстрації
[[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] |