Божба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:35, 12 грудня 2013; Денисенко Аня (обговорення • внесок)
Божба, -би, ж. = Божіння. Я ж тобі і без божби вірю. Кв.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
БОЖБА, и, жін., заст. Присягання іменем бога. — Я ж тобі і без божби вірю (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 60); І ніяка божба і клятьба не поможе! (Панас Мирний, IV, 1955, 62).
Словник України
божба́ – іменник жіночого роду
Ілюстрації
|
|
|
|
