Самограй

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:23, 12 грудня 2013; Наталія Качанюк (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.

Сучасні словники

Орфографічний словник української мови

самогра́й іменник чоловічого роду самовар жарт.

Ілюстрації

Самограй1.jpg Самограй2.jpg Самограй3.jpg Самограй4.jpg

Медіа

Див. також

Яка історія самовара?

Виробництво самоварів

Тула: музей самоварів

Цікаві факти

Виготовляючи стінки самовара, майстер отримував сировину від фабриканта за вагою, за вагою ж здавався і самовар. Робота велася в житлових хатах круглий рік за винятком літнього часу, коли починалися польові роботи. Займалися самоварним ремеслом і цілими сім'ями, і поодинці.

У кожного самоварщіка для виготовлення стінки самовара був свій фасон. Кола, конфорки, піддони, заглушки і шийки найчастіше виготовляли литими – це робили кустарі-ливарники із залишків міді і стріляних патронів. Всього ж таким виробництвом було зайнято 4-5 тисяч кустарів і ряд мідно-ливарних заводів. Найвищий підйом самоварного виробництва в Тулі припадає на 1880-і роки. У зв'язку з розвитком капіталізму самоварні фабрики виникали у формі капіталістичної мануфактури з вільнонайманими робітниками.