Селех

Селех, -ха, м. = Селезень. Рудч. Ск. I. 39. Ум. Селешо́к. Чуб. II. 369.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Самець качки; качур. В одсвіті зорі пролетів селезень і незабаром упав на воду, де лунко кахкала дика качка (Михайло Стельмах, II, 1962, 335); * У порівняннях. Два човни, як два селезні, тихо полинули по воді (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); Хлопці пірнули, як селезні (Олесь Гончар, III, 1959, 210).

2. розм. Намерзлий візерунок на віконних шибках; лисиця.

3. розм. Розколина на кризі, що утворюється від удару. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою [кийком], — так селезень і вкипів (Словник Грінченка).

Ілюстрації