Чай, ча́ю, м. Чай. Чай пити. Рудч. Ск. Т. 33.
Сучасні словники
Ча́й, ю, чол.
1. Південна вічнозелена рослина (дерево або кущ), із висушеного і спеціально обробленого листя якої приготовляють ароматний напій. Чай — вологолюбна рослина, його вирощують у східній частині Гімалайських передгір'їв, а також на приморських схилах Східних і Західних Гат, де буває багато опадів, а температура повітря не дуже висока (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 186).
2. Висушене і спеціально оброблене листя цієї рослини, яке вживається для приготування ароматного напою. Шили [вони] з того шмаття маненькі торбиночки і накладали в них всякі принесені з собою речі: пачечки з тютюном, теплі шкарпетки, чай і цукор (Юрій Смолич, II, 1958, 21); Нам давали на пайок такий пресований чай у плитках (Олесь Донченко, V, 1957, 571); * У порівняннях. Прив'ялене сіно пахне, як чай (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 70). Зелений чай див. зелений; Чорний чай див. чорний.
3. Ароматний напій (перев. гарячий), настояний на листі цієї рослини. Турн, по воєнному звичаю, 3 горілкою напившись чаю, Сказать попросту, п'яний спав (Іван Котляревський, I, 1952, 178); Змерзлий на ґанку майор охоче повернувся в кімнату і, щоб зогрітися, взяв склянку гарячого чаю, долив його ромом і одразу перехилив у горло (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 222);
// Напій, настояний на листі, цвіту або стеблі деяких запашних рослин, що вживається замість настою цієї рослини. На столі вже стояли паруючі млинці і чай, настояний на м'яті (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 55); Чай, виготовлений з квітів глоду, при тривалому вживанні знижує кров'яний тиск (Хлібороб України, 9, 1968, 44).
4. перен. Те саме, що чаювання. На чай вечірній запрохав я того черця, що стрів мене вкраїнським привітанням (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 143); Голосний тут залунав дзвінок: на осоружний скликають чай (Павло Тичина, I, 1957, 227).
♦ На чай давати (дати) — давати чайові. [Оксюша:] Голубчику, поможи мені! Я тобі на чай дам! (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 331); На чай запрошувати (запросити) — запрошувати в гості, на чаювання. Водили нас скрізь по всіх кімнатах, все показали, а потому запросили на чай (Михайло Коцюбинський, II, 1956, 420); За чаєм — під час чаювання. Всі за чаєм сиділи й розмову Про любое між собою вели (Леся Українка, IV, 1954, 88); І за чаєм він думав, що Вірненькому треба придбати збрую і перевести до нового станка, бо це виїзний кінь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 414).
Історія чаю
Спочатку чай використовувався як лікарський засіб — і його вживання в якості напою широко поширилося під час китайської династії Тан.
Чайні плантації на схилах гір у повіті Шеньнунцзя, провінція Хубей
Служниця в чайному павільйоні. Розпис в підземному переході в Генуї
«Сніданок» пензля Франсуа Буше.
Основних біологічних підвидів Camellia sinensis розрізняють два:
*'''Китайський''' — (лат. Camellia sinensis var. sinensis): китайський, дарджилінг, тайванський, в'єтнамський, індонезійський, грузинський.
*'''Асамський''' — (лат. Camellia sinensis var. assamica): індійський, цейлонський, кенійський, угандійський.
Також науковці розрізняють ще дві форми:
*'''Японський''' — (лат. Camellia sinensis var. japonica). Вважається формою китайського підвиду, кущі якого були завезені в Японію монахами.
*'''Індокитай'''. Основні виробники — Індонезія, В'єтнам та Бангладеш. Виготовляють як чорний, так і зелений чай, переважно невисокої якості.
*'''Інші'''. Крім вищезгаданих, є ще декілька десятків держав, де виготовляють чай. Ці чаї не займають помітної долі ринку.
*'''Жовтий чай''' — окислюється на 3—12 %, майже як зелений, але перед сушкою проходить процедуру закритого «томління».
''Основна стаття: Оранж пеко.''
*'''Довголисті чаї''' (англ. Long-leaf) — чаї цього ґатунку виробляються з великого, не дуже старого листя.
*'''Сушонг '''(Souchong) — чай з нижнього, найстарішого листя.
*''Чай з листя'', спеціально подрібненого, а також з відходів чайного виробництва, що утворюються при сортуванні або просіюванні.
*''Розчинний чай'', що є порошком дегідратованого завареного чаю. Його слабкий букет зазвичай компенсується штучною ароматизацією.
''Основна стаття: Період збирання чаю.''
*Ерл Грей — чорний або зелений чай, ароматизований екстрактом зі шкірки цитрусового плоду бергамот.
*Сауасеп або соу-сеп — зелений чай або улун, ароматизований екстрактом плода соу-сепу, «сметанного яблука».
*Жасминовий чай — традиційний для Китаю та Японії зелений чай або улун, ароматизований квітами жасмину (лат. Jasminum sambac або Nyctanthes sambac).
*Ґеммайтя — традиційний японський зелений чай з додаванням смаженого коричневого рису.
Деякі напої, що не є чаєм, тобто не містять чайного листа, традиційно називають чаями.
Деякі типи чаю піддаються додатковій обробці, наприклад:
*Пуер додатково ферментується, іноді тривалий час — 2-3 роки та більше.
*Лапсанг сушонг, що коптиться на соснових дровах.
*Деякі ґатунки зелених чаїв обсмажуються.
За Китайському переказами, що передаються від покоління до покоління, чай має 10 цілющих властивостей.
*Чай позбавляє від головних болів і втоми
*Чай протвережує і допомагає позбавитися від алкогольної залежності
*Чай є поживним продуктом і втамовує голод (особливо — з різними ароматичними і лікувальними добавками)
*Чай полегшує самопочуття під час спеки
*Чай заспокоює, знімає стрес, жене геть тривоги, позбавляє від нервозності і підвищеній збудливості
*Чай сприяє перетравлюванню жирної їжі
*Чай виводить з організму отруту, шлаки і токсини
*Чай підвищує інтелект і формує самосвідомість
Китайська традиція містить деякі обмеження на вживання чаю, щоб уникнути прояву його шкідливих якостей:
*Не пити чай на порожній шлунок.
*Не пити чай дуже гарячим, палючим.
*Не заварювати занадто міцно.
*Не заварювати занадто довго.
*Не пити чай безпосередньо перед їжею.
*Не пити чай безпосередньо після їжі — тільки після невеликої перерви.
*Існує пророкування на чайному листі — Тасеографія.
==Джерела та література==
*(укр.) Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
*(англ.) Claud Bald: Indian Tea. A Textbook on the Culture and Manufacture of Tea. Fifth Edition. Thoroughly Revised and Partly Rewritten by C.J. Harrison. Thacker, Spink & Co., Calcutta 1940 (first edition, 1933).
(англ.) Kit Chow, Ione Kramer (1990): All the Tea in China, China Books & Periodicals Inc. ISBN 0-8351-2194-1 References are to Czech translation by Michal Synek (1998): Všechny čaje Číny, DharmaGaia Praha. ISBN 80-85905-48-5
*(рос.) Какудзо Окакура. Книга чая. — Минск: Харвест, 2002. — 96 с. — ISBN 985-13-0810-2
*(рос.) Колесниченко Л. В. Чай. Чайные традиции и церемонии в разных странах мира. — М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. — 92 p. — ISBN 5-17-023431-7
*(рос.) Похлёбкин В. В. Чай, его история, свойства и употребление. — М.: Центрполиграф, 2004. — 121 с.
*(рос.) Виногродский Б. Путь чая: Школа чайного пути. Часть 1. — Гермитаж-пресс, 2004. — 92 с. ISBN 5-98337-004-9
