Безлад
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:11, 10 грудня 2013; Тертичний Андрій (обговорення • внесок)
Безлад, -ду, м. = Безладдя. Природа не змогла з недугою боротись, із безладом духовним і тілесним. К. МХ. X. 39.
Сучасні словники
БЕЗЛАД, у, чол. Те саме, що безладдя. Він.. уже читав серйозні книжки і вичитав, що деякі геніальні люди полюбляли безлад (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 24); На ці слова в залі знову пішов безлад. Учасники зборів гукали, схвалюючи ідею (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 223).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=WfHwIMTd-cw
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)\ Словарь української мови (упорядкував Борис Грінченко)
