Війце
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:19, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Війце, -ця, с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. (Новомоск. у.). От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. Чуб. VII. 399.