Бабуня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:36, 9 грудня 2013; A.tiutiunnyk (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Бабуня, -ні, ж. Ум. и ласк. отъ баба. Бабушка. Чуб. II. 313. Ум. Бабунечка.Пестливе до баба 1, 2.◆ — Добре вам, бабуню, було тут жити на волі Марко Вовчок
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАБУНЯ, і, жін. Пестл. до баба 1 1, 2. — Добре вам, бабуню, було тут жити на волі (Марко Вовчок, I, 1955, 104); [Ольга:] Тату, давно лежить від бабуні лист, а ти не прочитав (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 13).
Орфографічний словник української мови
Бабу́ня - іменник жіночого роду, істота
Українсько-російський словник
БАБУНЯ - ласк. бабушка
Ілюстрації
|
|
|
|
