Плече

Словник Грінченка

Плече́, -ча́, м. 1) Плечо. 2) Въ столбѣ, заканчивающемся типомъ, — часть его по сторонамъ шипа. Уман. и Гайсин. у. 3) Часть топора, также сапіни. См. сокира, сапіна. Шух. І. 175, 176. 4) Часть маґлівниці. Шух. І. 154. 5) Зарѣзка въ спицѣ колеса, вставляемая въ ступку. Вас. 147. 6) Часть кухонной печи. А в нашої печі золотії плечі, а срібні одвірки, дайте нам горілки. Грин. III. 472. 7) Въ сукновальной толчеѣ: бревно въ валу, подымающее пестъ. Шух. І. 113. 8) Верхняя горизонтальная часть ярма, лежащая на шеѣ вола. Шух. І. 165. Ум. Плечико, плічко, плеченько. До стіни оченьками, до дружбоньки плеченьками. О. 1862. IV. 18. Ум. Плечи́ці употр. только во мн. ч. Маркев. 70. Мкр. Н. 10. Обстели мені плечиці мої хрещатим барвінком. Грин. ІІІ. 496. Тут наша дівчинонька ходила, кіскою плечиці укрила. Мил. 133.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Частина тулуба від шиї до руки. Як добре плече, так і тупиця січе (Номис, 1864, № 7362); Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в'язку нарубать, Та як її на плечі взять: Осика — не полова! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 87); Ти на плече мені схилила свою голівку золоту (Володимир Сосюра, II, 1958, 75); Вузький у плечах; Широкий у плечах; // Частина одягу, що прикриває тулуб від шиї до руки. Поли крає, а плечі латає (Номис, 1864, № 1545); На їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах (Леся Українка, III, 1952, 227); Пригадую.. сюртук великопанський, Розірваний з плеча і до плеча (Максим Рильський, II, 1960, 67).

Аршин в плечі; Півсажня в плечах — з широкими плечима, широкоплечий. Никола йде, неначе брила, — Сажений зріст, аршин в плечі (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 102); Вбгати голову в плечі див. вбгати; Вбирати (ввібрати) голову в плечі див. вбирати 1; Зводити (звести) плечима див. зводити; Здвигати (здвигувати, здвигнути, рідко здвинути) плечима (плечем) — те саме, що Зводити (звести) плечима (див. зводити). Зимним, надзвичайно здивованим рухом здвигає Маріка плечима, абсолютно не розуміючи, о що чоловікові ходить (Гнат Хоткевич, II, 1965, 418); — Я стою та тільки здвигую плечима (Панас Мирний, I, 1954, 204); — Знаєте, кого поведете? — Оленчук здвигнув плечем: — Бійців, звісно... (Олесь Гончар, II. 1959, 410); Межи плечі [ударити, штовхнути, пхнути, стусонути і т. ін.] кого — (ударити, штовхнути, пхнути, стусонути тощо кого-небудь) по спині, у спину. Цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить!.. Облизався неборака; Та меншого в пузо — Аж загуло!., а той собі Ще меншого туза Межи плечі (Тарас Шевченко, I, 1963, 245); Тимко вивів стару надвір, штовхнув межи плечі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 356); Підпирати (підперти) плечима що — спиратися спиною об що-небудь. Підпираючи плечима хвіртку, вона майстерно лузала насіння (Михайло Стельмах, I, 1962, 327); Убогий франт підпер плечима білу колону (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 411); Під плече [взяти, покласти і т. ін.]; Під плечем [нести, покласти і т. ін.] — під пахву (взяти, покласти тощо); під пахвою (нести, покласти тощо). Зібралися старости, як довг велить, узяли хліб святий під плече,., пішли до Хіврі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 488); Плечима до кого — чого [обертатися, сидіти, стояти і т. ін.] — спиною до кого-небудь (обертатися, сидіти, стояти тощо). [Жінка:] Римлянка я і крові не боюся. (Обертається до нього плечима) (Леся Українка, II, 1951, 521); Цілі години сидить так — плечима до степу, очима до моря, — виглядає сина (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 44); Плечима стелю підпирає хто — дуже високий хто-небудь. Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті.. Плечима стелю підпирає (Тарас Шевченко, II, 1953, 77); Плечі згорбились див. згорбитися; Роздаватися (роздатися) в плечах див. роздаватися. 

♦ Брати (взяти, приймати, прийняти і т. ін.) на [свої] плечі що — робити що-небудь предметом своїх турбот, брати на свою відповідальпість. — Вступаю в партію, кажу, значить, беру добровільно на себе додаткові обов'язки перед народом. Беру нову ношу на плечі (Олесь Гончар, III, 1959, 132); — Він усю виборчу справу на свої плечі взяв... (Панас Мирний, IV, 1955, 364); Брати ноги на плечі див. брати; Виносити (винести) на своїх плечах див. виносити; Випростувати (випростати, розпростувати, рідко розпростовувати, розпростати, розправляти, розправити) плечі — набиратися сил, бадьорості; проявляти всі свої сили, здібності. Гноблений, він [народ] випростував плечі і гримів повстаннями Олекси Довбуша і Лук'яна Кобилиці (Максим Рильський, III, 1956, 41); Світ, збуджений жовтневою грозою, розпростав плечі і чоло підвів (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 22); Відчувати плече — мати чиюсь підтримку, допомогу; усвідомлювати свою єдність з ким-небудь. Яке це щастя — відчувати плече товариша в ряду! (Володимир Сосюра, II, 1958, 404); [Дремлюга:] Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 293); Голова на плечах у кого — хто-небудь розумний, тямущий. [Свирид:] У іншого ніби й голова на плечах, а придивишся гарненько... [Пилип:] Побачиш порожнє місце (Марко Кропивницький, II, 1958, 49); Закритися плечима й очима див. закриватися; За плечима бути (мати і т. ін.): а) бути (мати) у минулому. За плечима в нього були бої на Халхін-Голі (Василь Кучер, Голод, 1961, 163); Маючи за плечима кілька десятків років наукової роботи, я продовжую вчитися й тепер (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 17); б) мати щось з минулого (набуте, пережите, прожите і т. ін.). — Ви агроном, за вашими плечима великий досвід (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 6); За плечима бути (стояти і т. ін.): а) бути (стояти) позаду, ззаду. Вона озирнулась на його а усміхом, та як глянула — впустила й шитво з рук — такий він стояв у неї за плечима, як з того світу (Марко Вовчок, I, 1955, 162); бік полишив у себе за плечима Європу, яка ще лежала в руїнах (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 292); б) бути (стояти) зовсім близько (в часі або просторі). Повітря таке прозоре, що Демерджі здається от-от за плечима (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 134); Закручено руки в ремені, і ноги в колодки забиті, Червона китайка прим'ята, біда за плечима стоїть (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 82); За плечима не носити див. носити; Звалитися на плечі див. звалюватися 1; Звалювати (звалити, покладати, покласти) на плечі чиї — доручати, нав'язувати кому-небудь щось обтяжливе (обов'язки, турботи і т. ін.); З-за плеча (плечей) [ударити, розмахнутися і т. ін.] — сильним, різким рухом зверху вниз (ударити, розмахнутися тощо); навідліг. Зайшов він од полу та з-за плечей як ударив її по голівці сокирою (Марко Вовчок, I, 1955, 162); — Гех, — хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча (Олесь Гончар, III, 1959, 226); З плеча: а) те саме, що З-за плеча. Це — ми, колишня дітвора,., рубали ворога з плеча по завойованих містах... (Володимир Сосюра, I, 1957, 232); Замахнувши з плеча, пустила [дівчина склянку] дзвінко в голову сержанта (Степан Тудор, Народження, 1941, 101); б) не подумавши, зразу; без витримки, поквапно. — Дуже ви нестримана людина. Усе з плеча, усе з плеча (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 166); З плечей (з пліч) упав (звалився і т. ін.) тягар — те саме, що [Наче (неначе, мов і т. ін.)] гора з плечей (з пліч) впала (звалилася і т. ін.) (див. гора). Навік минуло врем'я люте, З плечей упав тягар століть (Максим Рильський, III, 1961, 99); Свирид Яковлевич полегшено зітхнув і мало не посміхнувся: з його плечей звалився великий тягар (Михайло Стельмах, II, 1962, 142); З чужого плеча — не відповідний за розміром, уже ношений ким-небудь іншим про одяг); [Лежати (бути)] на плечах чиїх, у кого — ути на чиїй-небудь відповідальності. На його плечах лежало забезпечення безквартирних житлом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 66); [Надія:] У Гордія тиснення від клопоту. На його плечах уся область (Олександр Корнійчук, II, 1955, 287); Ліве плече вперед — команда для повороту праворуч. Воронцов скомандував ліве плече вперед І строєм повів хлопців до кам'яного басейну (Олесь Гончар, III, 1959, 210); Лягати (лягти) на плечі чиї — ставати предметом чиїх-небудь турбот, відповідальності. Експедицію було закінчено, але сила роботи лягла на плечі її учасників (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 403); Мати голову на плечах див. голова; Мати плечі (за собою) — бути під чиїм-небудь захистом, мати чиюсь протекцію. Мошко має всюди плечі. Він богатир (Іван Франко, IV, 1950, 413); Мороз бере з-за плечей див. мороз; Мороз (холод, холодок) пробігає (пробіг, бігає і т. ін.) поза (за) плечима — стає холодно кому-небудь (про неприємне відчуття холоду від несподіваного, сильного переляку, переживання і т. ін.). І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 27); Мурахи бігають (лазять, пробігли і т. ін.) за плечима див. мураха; На плече! — команда підняти гвинтівку і покласти її на плече; [Наче (неначе, мов і т. ін.)] гора з плечей (з пліч) впала (звалилася і т. ін.) див. гора; Не підходити під плече див. підходити; Низати плечима див. низати; Ніби (мов і т. ін.) гору з плечей звалив (звалила і т. ін.) див. звалювати; Ні з плечей, ні з очей — непривабливий на вигляд; непоказний (про людину); Переходити з плечей на плечі див. переходити; Плече в плече; Плече до плеча; Плечем до плеча; Плече з плечем; Плечем повз плече: а) поруч, близько один до одного. Навколо царських палат тісно, плече в плече, завмерли стрільці (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 280); Вони йдуть повільно, плече до плеча (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 14); Ми просувалися плечем до плеча (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 356); Не дивлячись на те, що всі збились укупу, ходили одно біля одного, плече з плечем, а проте кожний вишукував товариша по своєму пір'ю (Панас Мирний, III, 1954, 258); Сомкова старшина бачить, Що лихо, скупилась тісно, плечем повз плече, да назад до намету (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 169); б) дружно, одностайно, в тісному єднанні. Прийдесь [доведеться] за правду твердо стати Хлоп в хлопа і плече в плече (Іван Франко, X, 1954, 79); Україна почула слова, Щоб стали народи плечем до плеча.. То Партії голос, то клич Ілліча (Максим Рильський, III, 1961, 237); Плече підставляти кому — подавати допомогу, підтримку; допомагати, підтримувати кого-небудь. — Він же не баба, щоб плакати, у нього своя натура.. А такому чоловікові треба плече підставляти (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 339); Плече у плече — те саме, що Один в один (див. один). Зібралися хлопці: лице у лице, плече у плече, дужі, відважні та гарні (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 154); Поки голова на плечах у кого — поки живий хто-небудь. — Щоб же я на страшний суд не встав, коли ти до неї [дівчини] доторкнешся, поки в мене голова на плечах! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 106); Помірятися з плечем чиїм; Порівняти плеча з ким — те саме, що Помірятися силою (силами) (див. помірятися). — Нехай хоть стане він Бовою, Не наляка мене собою, Поміряю-сь з його плечем (Іван Котляревський, I, 1952, 278); — Нехай лиш Турн, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, 3 Енеєм порівня плеча (Іван Котляревський, I, 1952, 276); По плечах полізла мурашня див. мурашня; Праве плече вперед — команда для повороту ліворуч; Скидати (скинути) з плечей (пліч) що — звільнятися від чого-небудь, позбуватися чогось небажаного, неприємного і т. ін. Певно, довго гнобила бідність його [селянина] рід. Цілі століття злигоднів викарбували на ньому свої сліди. Як важко було йому скидати а плечей цей тягар (Олександр Довженко, I, 1958, 55); Здавалося [Дорощукові], ніби скинув з плечей років двадцять (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 269); Спиратися (спертися) на плече чиє — знаходити в кому-небудь підтримку, допомогу. Вона вгадала в ньому надійного мужа й господаря, на плече якого з певністю можна спертись (Олесь Гончар, III, 1959, 189); Старість лягає на плечі кому — хто-небудь старіє. Зрозумів [холостяк], що в нього не буде ні хати, ні сім'ї, бо ж старість лягає на плечі, а років йому ніяк не зупинити (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 106); Увійти (вступити і т. ін.) на плечах чиїх, у кого — увійти, вступити і т. ін. безпосередньо за ким-небудь (ворогом, відступаючими тощо), йдучи по п'ятах. — Пам'ятайте, що треба, що б там не було, на плечах противника ввійти в Крим (Олесь Гончар, II, 1959, 409); Чути (відчувати) крила за плечима див. крило; Як у бога за плечима — те саме, що Як у бога за пазухою (за дверима) (див. бог).

2. Верхня частина руки (або передньої кінцівки тварини) до ліктьового суглоба. Насамперед у них [дітей] розвиваються великі м'язи, наприклад м'язи плеча (Шкільна гігієна, 1954, 74); Задня нога [жаби] складається із стегна, гомілки й ступні, яка закінчується п'ятьма пальцями, а передня — з плеча, передпліччя й кисті з чотирма пальцями (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 86).

3. Частина предмета, розташована під кутом до основної частини. Поїзд.. привітав веселим гудком паровоза підняте плече семафора (Натан Рибак, Час, 1960, 771).

4. Частина важеля від точки опори до точка прикладання сили. Якщо терези зроблені правильно, то праве плече коромисла .. має дорівнювати лівому плечу (Фізика, I, 1957, 21).

5. спец. Ділянка колії (дороги), яка обслуговується приписаними до неї машинами, паровозами і т. ін. Замість двох дільниць, на тяговому плечі Козятин — Миронівка лишилась одна (Радянська Україна, 10.VII 1962, 3).

6. Частина сокири.

7. спец. Верхня частина опуклості горщика. Скіфські горщики зберігають тюльпановидну форму, на плечах мають карбований валик (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 13).

Іноземні словники

the Free Online Dictionary

shoul·der 1. a. The joint connecting the arm with the torso. b. The part of the human body between the neck and upper arm.

2. a. The joint of a vertebrate animal that connects the forelimb to the trunk. b. The part of an animal near this joint. c. The part of a bird's wing between the wrist and the trunk.

3. The area of the back from one shoulder to the other. Often used in the plural.

4. A cut of meat including the joint of the foreleg and adjacent parts.

5. The portion of a garment that covers the shoulder.

6. An angled or sloping part, as: a. The angle between the face and flank of a bastion in a fortification. b. The area between the body and neck of a bottle or vase.

7. The area of an item or object that serves as an abutment or surrounds a projection, as: a. The end surface of a board from which a tenon projects. b. Printing The flat surface on the body of type that extends beyond the letter or character.

8. The edge or border running on either side of a roadway.

Ілюстрації