Візника
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:19, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. ІІІ. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.