Цегла

Цегла, -ли, ж. Кирпичъ. А зась, мурий нехрещений! Цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦЕГЛА, и, жін. 1. збірн. Будівельне штучне каміння у вигляді прямокутних брусків з глини (перев. випаленої). До гуральні під'їздили підводи і від'їздили повні заліза, цегли, обсмалених балок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 94); З станції прибули дошки, цегла, пісок (Юрій Смолич, III, 1959, 503); Зіжмакавши рушник, гість повагом витирає ним своє міцне, вилицювате, ніби з цегли, опалене обличчя (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 40). ▲ Цегла-сирець — будівельний матеріал з невипаленої глини. Стіни пташників будують цегляно-засипні, з черепашнику або з цегли-сирцю (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 370). 2. рідко. Те саме, що цеглина 1. І кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляв: — Мене створив єгипетський народ (Леся Українка, I, 1951, 253); Сів [Русин] посеред болота і почав руками й ногами місити пекельну багнюку, ліпити з неї вальки та цегли та укладати в купи (Іван Франко, II, 1950, 122); * Образно. У вільному співжитті і співробітництві пролетарських сил всіх країн і всіх націй закладатимуться перші цегли в підвалини мистецтва праці (Василь Еллан, II, 1958, 61). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 192.

«Словники України on-line»

Це́гла – іменник жіночого роду

Словник української мови

Цеглина

Цеглина и, ж. 1. Прямокутний брусок з глини (перев. випаленої), який вживається як будівельний матеріал. Курить мара, все трощить, мне. Чи то ло¬зина, чи цеглина… (Гл., Вибр., 1951, 187); Іван довго стояв, спостерігаючи, як муляр вибирав цеглину (Чори., Впзвол. земля, 1959, 54); Юнак мовчки починає збирати цілі цеглини, старанно вкладаючи їх на місце (Шиян, Магістраль, 1934, 213); *Образно. До моря сліз, під тиском пересудів Пролитих, і моя вплила краплина: До храму людських змагань, праць і трудів Чень і моя доложиться цеглина (Фр., X, 1954, 24); Всяка оригі¬нальна річ є цеглина фундаменту для величної будівлі людського розвитку (Досв., Вибр., 1959, 14);* У порівн. Кричить прикажчик нам мордатий: — Косіть, косіть/ А хліб глевкий у животі,— немов цеглини… (Сос, II, 1958, 400). 2. збірн., діал. Цегла (у 1 знач.). Був у нас добрий будинок з вербини. Ґонтовий дах, димарі із цеглини (ЇДог., Поезії, 1958, 339).

Орфоепічний словник української мови

1цеглина — и, ж. 1) Прямокутний брусок із глини (перев. випаленої), що вживається як будівельний матеріал. 2) збірн., діал. Цегла (у 1 знач.) … Український тлумачний словник 2цегла — и, ж. 1) збірн. Будівельне штучне каміння у вигляді прямокутних брусків з глини (перев. випаленої). •• Це/гла сире/ць будівельний матеріал із невипаленої глини. 2) рідко. Те саме, що цеглина 1) … Український тлумачний словник 3цеглинка — и, ж. Зменш. пестл. до цеглина 1) … Український тлумачний словник

ТЛУМАЧ

цегли Транскрипцiя: [tseglynka] → ЦЕГЛИННЯ цегли ← ЦЕГЛИНА цегли

РІДНА МОВА

Цегла це В iнших словниках:знайдено 3 збіга

/Українсько-російський словник/ ЦЕГЛА собир. кирпич вогнетривка цегла — огнеупорный кирпич

/Словник синонімів Караванського/ ЦЕГЛА зб., (бита) цегелля; од. зб. цеглина; цеглиння.

/Архітектура і монументальне мистецтво/ ЦЕГЛА Штучний камінь, виконаний з глини. У стародавні часи використовувався висушений на сонці, т. зв. сирець. Згодом Ц. отримували …

Матеріал з Вікіпедії

Це́гла — штучний камінь форми паралелепіпеда, виготовлений з мінеральних матеріалів та підданий термічній обробці, що застосовується як будівельний матеріал. Окрема одиниця цегли називається цегли́ною.

Історія використання

У Біблії є згадка про цеглу як про будівельний матеріал при будівництві Вавилонської вежі близько 2000 р. до РХ. «І сказали один одному: наробимо цегли і обпалимо вогнем. І стала у них цегла замість каменів.» (Старий Заповіт, Буття 11-3). Хоча аж до нашого часу в багатьох країнах широке розповсюдження мала неопалена цегла-сирець, часто з додаванням в глину різаної соломи, застосування в будівництві обпаленої цегли також сходить до глибокої старовини (споруди в Єгипті, 3-2-е тисячоліття до н. е.). Особливо важливу роль грала цегла в архітектурі Месопотамії і Стародавнього Риму, де з цеглини (45х30х10) викладали складні конструкції, зокрема арки, зведення тощо. Плінфа — тонка і широка глиняна пластина — завтовшки приблизно 2,5 сантиметра. Виготовлялася в спеціальних дерев'яних формах. Плінфа сушилася 10-14 днів, потім обпалювалася в печі. На багатьох плінфах знаходять клейма, які вважаються клеймами замовника. Стандартна опалена цеглина — приблизно з XVI століття. До XIX століття техніка виробництва цегли залишалася примітивною і трудомісткою. Формували цеглу вручну, сушили тільки влітку, обпалювали в тимчасових підлогових печах, викладених з висушеної цегли-сирцю. В середині XIX століття були побудовані кільцева обпалювальна піч і стрічковий прес, що зумовили переворот в техніці виробництва. В кінці XIX століття стали будувати сушарки. В цей же час з'явилися глинообробні машини бігуни, вальці, глином'ялки. У наш час більше 80 % всієї цегли проводять підприємства цілорічної дії, серед яких є великі механізовані заводи, продуктивністю понад 200 млн шт. на рік.

Технологія виробництва

Організація виробництва Організація цегляного виробництва має створити умови для двох основних параметрів виробництва: забезпечувати постійний або середній склад глини і забезпечувати рівномірну роботу виробництва. Для виявлення дійсних причин великої кількості браку на виробництві проводиться аналіз відповідності організації виробництва цим вимогам. Цегляне виробництво належить до тих видів людської діяльності, де результату досягають тільки після тривалих експериментів з режимами сушіння і випалювання. Ця робота має проводитися за сталих основних параметрів виробництва. Неможливо зробити правильні висновки і відкоригувати роботу, не дотримуючись цього простого правила. Неможливо виготовляти якісну продукцію за непостійних складу глини і продуктивності. Неможливо знайти причини браку, зменшуючи переробку, не маючи можливості контролювати і регулювати режим сушарки, не дотримуючись режиму випалювання в печі. Тоді неможливо визначити джерело браку: глина, видобування, переробка, формування, сушіння або випалювання. Найкраща глина — це глина постійного складу, який з низькими витратами може забезпечити тільки багатоковшовий або роторний екскаватор. Цегляне виробництво потребує постійного складу глини в тривалому проміжку часу для дослідного підбору режимів сушіння і випалювання. Немає простішого і кращого способу отримати продукцію відмінної якості.

Глина

Якісна керамічна цегла виробляється з глини, видобутою дрібною фракцією з постійним складом мінералів. За постійного складу мінералів колір цегли при виробництві однаковий, що притаманне лицьовій цеглі. Родовища з однорідним складом мінералів і багатометровим шаром глини, придатним для видобування одноковшовим екскаватором, дуже рідкісні і майже всі розроблено. Більшість родовищ містять багатошарову глину і кращими механізмами, здатними при видобуванні робити глину середнього складу, вважаються багатоковшовий і роторний екскаватори. При роботі вони зрізають глину по висоті забою, подрібнюють її, і при змішуванні отримують середній склад. Інші типи екскаваторів не змішують глину, а видобувають її глибами. На Михайлівському ГЗК колесо роторного екскаватора має діаметр 9,5 метрів! Постійний або середній склад глини необхідний для підбору постійних режимів сушіння і випалювання. Не можна отримати якісну цеглу, якщо склад глини постійно змінюється, адже для кожного складу потрібний свій режим сушіння і випалювання. При видобуванні глини середнього складу один раз підібрані режими дозволяють отримувати якісну цеглу з сушарки і печі роками. Якісний і кількісний склад родовища з'ясовується в результаті розвідки родовища. Тільки розвідка з'ясовує мінеральний склад, тобто які суглинки пиловані, глини легкоплавкі, глини тугоплавкі тощо містяться в родовищі. Кращими глинами для виробництва цегли вважаються ті глини, які не потребують домішок. Для виробництва цегли завжди використовується глина, непридатна для інших керамічних виробів. До ухвалення рішення про спорудження заводу на основі родовища проводяться промислові випробування придатності глини для виробництва цегли. Випробування проводяться за спеціальною стандартною методикою, що полягає в підборі технології для переробки. Випробування дають відповідь на декілька поставлених питань. Є в родовищі шар однорідної глини, придатний для промислової розробки? Якщо немає, то придатний середній склад глини для виробництва цегли? Якщо немає, то які домішки потрібні для отримання якісної цегли? Яка потрібна техніка для видобутку і устаткування для переробки? На цегельних заводах за допомогою машини відокремлюють від глини каміння і розминають її. В другій машині ця глина перемішується з піском та потрібною кількісстю води. Третя машина вакуумує та стискує одержане тісто; з неї безперервно виходить товста і вузька глиняна стрічка. Стрічку розрізують на цеглини, які відвозять в сушарню.

Сушарки камерні

Камерні сушарки завантажуються цеглою повністю і в них поступово змінюється температура і вологість за всім об'ємом сушарки, відповідно до заданої кривої сушіння виробів. Сушарки знаходять застосування для виробів електрокераміки, фарфору, фаянсу і при незначних обсягах виробництва. Дуже важко регулювати режим сушіння. Сушарки тунельні Тунельні сушарки завантажуються поступово і рівномірно. Вагонетки з цеглою просуваються через сушарку і проходять послідовно зони з різною температурою і вологістю. Тунельні сушарки добре працюють тільки з сировини середнього складу. Застосовуються при виробництві однотипних виробів будівельної кераміки. Дуже добре «тримають» режим сушіння при постійному і рівномірному завантаженні цегли-сирцю.

Сушіння

Глина з погляду сушіння - це суміш мінералів, що складається за масою понад 50 % з частинок до 0,01 мм. До тонких глин відносяться частинки менше 0,2 мкм, до середніх 0,2-0,5 мкм і грубозернистим 0,5-2 мкм. У об'ємі цегли-сирцю є безліч капілярів складної конфігурації і різних розмірів, утворених глинистими частинками при формуванні. Глини дають з водою масу, яка після висихання зберігає форму, а після випалення набуває властивостей каменю. Пластичність пояснюється проникненням води між площинами кристалічної решітки мінералів глини. Властивості глини з водою важливі при формуванні і сушінні цеглини, а хімічний склад визначає властивості виробів під час випалення і після випалення. Чутливість глини до сушіння залежить від процентного співвідношенням «глинистих» і «піщаних» часток. Чим більше в глині «глинистих» частинок, тим важче видалити воду з цеглини-сирцю без утворення тріщин при сушці і тим більше міцність цеглини після випалення. Придатність глини для виробництва цегли визначається лабораторними випробуваннями. Якщо на початку сушіння в сирці утворюється багато пари води, то цей тиск може перевищити межу міцності сирцю і з'явиться тріщина. Тому температура в першій зоні сушарки має бути такою, щоб тиск пари води не руйнував сирець. У третій зоні сушарки міцність сирцю достатня для підвищення температури і збільшення швидкості сушки. Режимні характеристики сушіння виробів на заводах залежать від властивостей сировини і конфігурації виробів. Режими сушіння, що існують на заводах, не можна розглядати як незмінні і оптимальні. Практика багатьох заводів показує, що тривалість сушіння можна значно скорочувати, користуючись методами прискорення зовнішньої і внутрішньої дифузії вологи у виробах. Крім того, не можна не враховувати властивості глиняної сировини конкретного родовища. Саме у цьому і полягає завдання заводських технологів. Потрібно підібрати таку продуктивність лінії формування цегли і режими роботи сушарки цегли, за яких забезпечується висока якість сирцю при максимально досяжній продуктивності цегляного заводу.

Випалювання

Глина з погляду випалення представляє суміш легкоплавких і тугоплавких мінералів. При випалюванні легкоплавкі мінерали зв'язують і частково розчиняють тугоплавкі мінерали. Структура і міцність цеглини після випалення визначається процентним співвідношенням легкоплавких і тугоплавких мінералів, температурою і тривалістю випалення. В процесі випалення керамічної цегли легкоплавкі мінерали утворюють склоподібну, а тугоплавкі - кристалічну фази. З підвищенням температури все тугоплавкіші мінерали переходять в розплав і зростає зміст склофази. Із збільшенням змісту склофази підвищується морозостійкість і знижується міцність керамічної цегли. При збільшенні тривалості випалення зростає процес дифузії між склоподібною і кристалічною фазами. У місцях дифузії виникає велика механічна напруга, оскількикоефіцієнт термічного розширення тугоплавких мінералів перевищує коефіцієнт термічного розширення легкоплавких мінералів, що і призводить до різкого зниження міцності. Після випалення при температурі 950 — 1050 °C частка склоподібної фази в керамічній цеглі має складати не більше 8-10 %. В процесі випалення підбираються такі температурні режими випалювання і тривалість випалювання, щоб всі ці складні фізико-хімічні процеси забезпечували максимальну міцність керамічної цегли. Назва граней Постіль — робоча грань виробу (з розмірами 250х120 мм); Ложок — середня по площі грань виробу (з розмірами 250х65 мм); Тичок — найменша грань виробу (з розмірами 120х65 мм). Види цегли • Гіперпресована цегла • Вогнетривка цегла • Червона цегла • Фасонна цегла • Лицьова цегла • Рядова цегла • Пічна цегла • Актурна цегла • Силікатна цегла • Лекальна цегла • Глазурована цегла • Черенева цегла • Клінкерна цегла • Тротуарна цегла • Свинцева цегла • Саман Найбільші виробники цегли в Україні ЦЗ "Фагот" (Луганська обл. м.Красний Луч), ТзОВ "КерамБуд" (Львівська обл.), ФПГ "Альтком" (Донецька обл.), ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" (Київська обл.), ТОВ "Керамікбудсервіс" (Івано-Франківська обл.), ДП "Артемівський ЗСМ" (Донецька обл.), ТОВ "Керамейя" (Суми), ЗАТ з ІІ "СБК" (Сумська, Київська обл.). ТОВ "Білоцерківські Будматеріали" (Київська область, м.Біла Церква - Білоцерківська цегла) Виробники обладнання для цегельних заводів АТЗТ "Харківський машинобудівний завод "Червоний жовтень" (Харків), ТОВ "Техно-Маш-Сервіс" (Сумська обл.), ВАТ "Завод "Строммашина" (Хмельницький).

Предмет колекціонування

20 - е століття стало періодом уніфікації і стандартизації. Зачепив цей процес і виготовлення цегли. Стандарти полегшують розрахунки, скільки потрібно на ті чи інші роботи. Але так було не завжди і цегла з різних епох і майстерень має відмінності. Тому цегла стародавніх зразків стала предметом колекціонування. Її залюбки збирають приватні колекціонери і музеї архітектури ( Київ, Москва та тощо). Справа важлива ще й тому, що цегла містить тавро майстерень. Важливо це і для реставраційних робіт. За зразкам стародавньої цегли (плінфи) в місті Чернігів на прохання реставратора Петра Барановського було виготовлено багато цегли, якої не вистачало для відбудови церкви П'ятниці. Зате тепер шедевр архітектури, згадуваний в «Слові о полку Ігоревім» постав на своєму історичному місці, як і в далекому 12 столітті.

Онлайн словник українських рим

Рими до слова "цегла" цеглаберегла цеглазалегла цегланедостерегла цеглаперестерегла цеглапристерегла цеглауберегла цеглавідвологла цеглавідлигла цеглавідбігла цегласпостерегла цеглапоберегла цеглаоберегла цеглазастерегла цеглавідлегла цеглавберегла цеглазберегла цеглаприберегла цеглапідлегла цегластерегла цеглавідвогла

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Кирпи́ч – (соб.) це́гла. • Один -пи́ч – цегли́на, (ув.-презр.) цеглю́ка. • -пи́ч невыжженный – недо́пал (-лу), сирі́вка, сире́ць (-рцю́); (обожжённый) ви́палена це́гла; (обожжённый до расплавки песку) залізня́к (-ку́); (огнеупорный) це́гла вогнетрива́ла; (строевой) це́глабудіве́льна; (пустотелый) це́гла ду́та. • -пи́ч красный, жёлтый – це́гла черво́на, жо́вта. • Битый -пи́ч – цеге́лля, груз (-зу). • -пи́ч из глины с мякиной или соломой не обжигаемый, а высушиваемый на солнце – лимпа́ч (-чу́), турлу́к (-ка́). • -пи́ч из навоза для топлива – кирпи́ч, кізя́к (-ку́). [З кізякі́в ро́блять кирпи́ч на па́ливо (Звин.)]. • -пи́ч чаю – брусо́к ча́ю. Лека́льный – моде́льний; лека́льний. • -ный кирпич – обрисо́ва це́гла. Ле́ща[е]дь – 1) плита́, пли́тка, та́фля, (соб.) пли́ття (-ття), плитня́к (-ку), флі́за; (кирпич) цегли́на, (соб.) це́гла. • Мостить -дью – виклада́ти пли́тами, плитка́ми, та́флями, це́глою; 2) метал. – під (р. по́ду). Набо́йный – набивни́й. • -ное шило – набивне́ (забивне́) ши́ло. • -ный инструмент – товку́ша. • -ная лодка, см. Набо́ина 1. • -ный кирпич – то́птана це́гла. • -ная материя, текст. – виби́вана (вибійна́) мате́рія; срв. Набо́йка 2. [Мої́ мішки́ прикме́тні, – з виби́ваної деся́тки (Кониськ.)].

Нагора́ть, нага́рывать, нагоре́ть – 1) (накаляться в огне) напа́люватися, напали́тися, розпіка́тися, розпекти́ся, (о мног.) понапа́люватися, порозпіка́тися. [Вже в печі́ напали́лося (Полтавщ.). Це́гла розпекла́ся (Київщ.)]; 2) (покрываться нагаром) нагоря́ти, нагорі́ти. • Свеча -ре́ла – ґніт нагорі́в; 3) (перен.). • В горле -ре́ло – в го́рлі пересо́хло, (сильнее) в го́рлі аж гори́ть (аж душа́ гори́ть). • -ри́т (попадёт) ему за это – бу́де (нагори́ть, натру́ситься) йому́ за це. • Нагоре́вший – що напали́вся и т. п.; см. ещё Нагоре́лый.

Нагоре́лый – нагорі́лий, наго́рений; напа́лений, розпе́чений. [Нагорі́лий ґніт (Мирг.). Напа́лена піч (Київ). Розпе́чена це́гла (Канівщ.)]. Обмяка́ть, обмя́кнуть – м’я́кшати, зм’я́кнути, пом’я́кнути, пом’я́кшати (круго́м, навкруги́). • Кирпич на дожде обмяка́ет – це́гла на дощі́ м’я́кшає. Палё́ный. -ный кирпич – ви́палена це́гла. • -ная свинья – сма́лена свиня́. Подови́к – це́гла на чері́нь (-ня́, м. р. и -рі́ни, ж. р.). Полови́нчатый – полови́нчастий, переполови́нений, двої́стий, з двох полови́н (скла́дений). [Ці́ла, не переполови́нена, гармоні́йно розви́нута осо́ба лю́дська (Єфр.). Две́рі не суці́льні, а з двох полови́н. Полови́нчаста це́гла – самі́-но половинки́].

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)  

Кирпич – 1) (для построек) це́гла, -ли; 2) (для топлива из навоза рогатого скота) кизя́к, -ка́.

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)  

Железняк – залізня́к (-ку); • ж. бурый – з. бу́рий, лімоні́т (-ту); • ж. глинистый – з. глиня́стий; • ж. магнитный – з. магне́тний; • ж. шпатовый – скалинце́вий; • ж.-кирпич – з.-це́гла. Кабанчуковый кирпич – кабанчуко́ва це́гла. Кирпич – це́гла; • к. алый – ц. загні́чена; • к. асфальтовый – ц. асфальто́ва; • к. битый – ц. би́та; • к. доломитовый – ц. доломіто́ва; • к. железняк – ц.-залізня́к (-ку́); • к. известково-песчаный – ц. вапня́но-піскова́; • к. кабанчуковый – ц. кабанчуко́ва; • к. кварцевый – ц. кварцо́ва́; • к. клиновой, клинчатый – ц. клинча́ста; • к. красный – ц. черво́на; • к. легкий – ц. легка́; • к. лекальный – ц. обрисо́ва; • к. лицевой – ц. личкова́; • к. ложковый – ц. довжико́ва; • к. ломанный – ц. ла́мана; • к. магнезитовый – ц. магнезито́ва; • к. недожженный – ц. недопа́лена; • к. облицовочный, лицевой – ц. личкова́; • к. обожженный – ц. па́лена; • к. обтесанный – ц. обте́сана; • к. обыкновенный – ц. звича́йна; • к. огнеупорный – ц. вогнетривка́; • к. огнеупорный сырой – ц.-сире́ць (-цю) вогнетривки́й; • к. палистовый, гжельский – ц. гже́льська; • к. пережженный – ц. перепа́лена; • к. подовый – ц. черіне́ва; • к. половняк – ц. полови́нчаста; • к. половой – ц. підлого́ва; • к. пористый – ц. пори́ста; • к. пустотелый – ц. порожни́ста; • к. пустой, пустотелый – ц. порожни́ста; • к. строевой – ц. будівна́; • к. торфяной – ц. торфо́ва; • к. трубный – ц. дима́рна; • к. тычковый – ц. поперечико́ва; • к. фасадный, облицовочный – ц. личкова́; • к. фасонный – ц. обрисо́ва; • к. целый – ц. ці́ла; • к. шамотный – ц. шамото́ва; • к.-сырец – ц.-сире́ць (-рцю́). Паленный – па́лений; • п. кирпич – ви́палена це́гла; • п. товар, текст. – сма́лений крам (-му). Палистовый, гжельский кирпич – гже́льська це́гла. Половняк (кирпич) – це́гла полови́нчаста.

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)  

Це́гла – кирпич.

 Російсько-український словник правничої мови 1926р. (В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші)  

Кирпич – цегла, (одна) цеглина.

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)  

це́гла, -ли, -лі

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)  

За́мчи́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоялъ замокъ, также и развалины замка. Про це замчище... у церковних записах, кажуть, є переписано про все: і коли ті вали повисипувані, і хто тії мури мурував, що тепер од їх тільки цегла та камінячки валяються. Драг. 224. Як би то ти, Богдане п’яний, тепер на Переяслав глянув та на замчище подививсь. Шевч. 686. Сини́ло, -ла, с. Синило, синяя краска. Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де синило. Г. Барв. 325. Реме́ство сини́ло. Синильное ремесло. Роблю ж я таки те ремество синило, так воно мені добре в знаки далося: як я його мішала, так воно мені за очі взялося. ЗОЮР. І. 219. Це́гла, -ли, ж. Кирпичъ. А зась, мурий нехрещений! Цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695.

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)  

• Кирпич — це́гла, -ли.

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)  

Возду́шный = воздухо́вий; ле́гкий. — Возду́шный насо́съ = духови́й смок. — В. кирпи́чъ = це́гла ви́сушена на сонцї (а не випалена). — Возду́шные за́мки = химе́ри. С. З. — Возду́шные за́мки стро́ить = ду́мками багатїти, химе́ри ганя́ти, у хма́рах лїтати. — Дурень думкою багатїє. н. пр. Выва́ливать, ся, вы́валить, ся = вива́лювати, ся, ви́валити, ся, випада́ти, викида́ти, ся, ви́кинути, ся, виверта́ти, ся, ви́вернути, ся. — Цегла вивалила ся. — Викинув гній у яму. — Вивернув з санок. — Випали зуби. Желѣзня́къ = 1. залїзня́к (камінь і міцна цегла). 2. рос. Verbena officinalis L. — залїзня́к, порпли́шник (вживаєть ся на лїки від порплицї), черво́ні зірки́, суха́ не́хворощ, коши́ця. С. Ан. Изга́рина = 1. жу́желиця (С. Аф. З.), жу́жель. 2. це́гла перепа́лена. Кирпи́чъ = це́гла, (одна штука) — цегли́на, здр. цегли́нка, (перепалений) — залїзня́к, (недопалений) — недо́пал, (ще непалений) — сире́ць, (з пе́чі) — печи́на, (гнойовий) — кізя́к, (з глини і соломи) — лимпа́ч. — Принеси цеглину або кахлю з груби. К. Ш. Кося́къ = 1. (у дверей) — одві́рок, (у вікон) — лу́тка, (верхнїй у дверей) — глова́рь, гло́вень, (боковий) — стоя́н (у ляди) — приля́да, (що на йому кладеть ся полиця) — при́мпіл. — Ногами за поріг зачіпає, а руками за одвірок хапає. н. п. — Одвірки затряслись мов рями, і снасть уся тріщить. Кот. — А наймичка у порогу вхопилась руками за одвірок. К. Ш. 2. це́гла, цегли́на (стесана навкося). 3. дзвоня́к (частина колїсного обода). 4. кося́к (коней). — Пригнав косяк коней. 5. схо́ди, схо́дня (судна). 6. долото́ (токарське). Нагора́ть, нагорѣ́ть = 1. нагорят́и, розпаля́ти ся, напаля́ти ся, розпіка́ти ся, нагорі́ти, напали́ти ся, розпали́ти ся, розпекти́ ся. — Нагорі́ло в печі. — Цегла напалила ся. 2. нагоря́ти, нагорі́ти. — Ґніт нагорів. — Ему́ нагорѣ́ло = влетїло йому́. — Нагорѣ́ло въ го́рлѣ = пересо́хло в го́рлї. Отва́ливать, отвали́ть, ся = 1. од(від)ва́лювати, одвали́ти, ся. — Одвалив камінь. — Цегла одвалила ся. 2. од(від)ча́лювати, од(від)пи́хувати ся (від берега), одча́лити, одпихну́ти ся. — Тільки що відчалили, як схопила ся буря. Подови́къ = це́гла, що нею вистила́єть ся чері́нь у пе́чі.

Словари и энциклопедии на Академике

• цегла — Штучний камінь, виконаний з глини. У стародавні часи використовувався висушений на сонці, т. зв. сирець. Згодом Ц. отримували обпаленням, у будівництві за конструктивними якостями розрізняються: звичайна, силікатна, полегшена, легка, вогнетривка … Архітектура і монументальне мистецтво • цегла — и, ж. 1) збірн. Будівельне штучне каміння у вигляді прямокутних брусків з глини (перев. випаленої). •• Це/гла сире/ць будівельний матеріал із невипаленої глини. 2) рідко. Те саме, що цеглина 1) … Український тлумачний словник

Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов

цегла

-и, ж. 1) збірн. Будівельне штучне каміння у вигляді прямокутних брусків з глини (перев. випаленої). •• Цегла-сирець — будівельний матеріал із невипаленої глини. 2) рідко. Те саме, що цеглина 1).

Ілюстрації

[1]

[2]

[3]

[4]

Цікаві факти

Цеглу називають штучним каменем. Після випалу він набуває властивостей каменю і стає придатним для будівництва. Завдяки безлічі якостей, таких як довговічність, міцність, вогнетривкість, натуральність, цегла до цих пір залишається серед найпопулярніших будматеріалів. Достоїнства цегли: цегляні будівлі володіють вогнетривкістю, не схильні до впливу шкідників, тління. Також через маленькі об’єми цього будматеріалу з нього можна споруджувати будівлі нестандартних конфігурацій, декорувати фасад. Вогнетривкість цегли дозволяє будувати будинки з камінами і печами, вбудовувати в стіни димові і вентиляційні шахти. Недоліки цегли: стіни з цегли мають високу теплоємність і високу теплопровідність. Крім того, цегла відрізняється такою властивістю, як високий рівень поглинання води, отже в будинку з цього матеріалу досить волого. Цегла восени просочується вологою, а взимку промерзає. Тому вже через 20-30 років експлуатації доведеться стіни грунтовно відновлювати. Щоб забезпечити достатню теплоізоляцію, стіна котеджу з цегли має бути більше двох метрів завтовшки, якщо не використовувати утеплювач. І навіть з утеплювачем стіни будинку повільно, але пропускатимуть холодне повітря. Якщо матеріал для теплоізоляції створений з недостатньо гігієнічного матеріалу, в будинку скупчуються пари формальдегіду або стиролу. Найбільш екологічними утеплювачами вважаються базальтова вата і клітковина. Історія цегли: цегла як будівельний матеріал уживалася, очевидно, ще в часи Старого Заповіту. Згадка про неї є в розповіді про наслідки Великого Потопу. Цегла широко використовувалася на території Древнього Риму, Месопотамії, Єгипту. З неї зводили досить складні арки, склепіння, інші конструкції. Саме слово «цегла» походить з тюркської групи мов. До нього використовувався термін «плінфа». Така цегла, яку ми знаємо, з’явилася приблизно в 16му столітті. В ті часи її виробництво відрізнялося трудомісткістю. Формували і сушили цеглу тільки влітку, а обпалювали в печах-времянках. І лише в 19 столітті з’явилися сушарки, стрічковий прес, обпалювальна піч. Таким чином, більшість цегли виготовляється тепер цілорічно. Сучасна технологія виробництва цегли Цегельне виробництво повинне відповідати двом основним параметрам: рівномірна робота і постійний склад глини. Саме невідповідність цих умов приводить до браку на виробництві. Найбільше підходить для виробництва цегли саме глина постійного складу, адже так можна дослідним шляхом підібрати режими випалу та сушки, щоб роками отримувати якісну цеглу з печі. Якщо глина має дрібну фракцію і постійний склад мінералів, вся цегла з партії має однаковий колір, що дуже важливо, наприклад, для лицьової цегли. Проте такі родовища більше майже не зустрічаються, вони вже розроблені. Існує все ж іще один спосіб добувати глину середнього складу – за допомогою багатоковшового і роторного екскаватора. Вони подрібнюють і змішують глину, тоді як інші типи екскаваторів добувають її цілими глибами. Перед тим, як почати виробництво на основі нового родовища, необхідно випробувати глину на придатність для цегли. Як правило, на цей будматеріал йде глина, непридатна для інших керамічних виробів. В сучасних умовах цеглу сушать у спеціальних пристроях – тунельних сушарках. Вони завантажуються поступово, навантажені цеглою вагонетки проходять через зони з різною температурою. Такі сушарки вимагають рівномірного завантаження сирцем. Якщо в сирці дуже багато пару, то в першій зоні сушарки в цеглі може з’явитися тріщина через різницю тисків. До третьої зони цегла вже досить стійка для високих температур. Режими сушки на кожному заводі залежать від властивостей глини. При випалі цегли важливо підібрати оптимальний час і температурний режим. Випал глини дозволяє легкоплавним матеріалам зв’язати і розчинити тугоплавкі мінерали, утворюючи кристалічні фази. Але чим вище температура, тим більше тугоплавких матеріалів розплавляються і тим вище відсоток склофази. А склофаза знижує міцність цегли, і в той же час підвищує її морозостійкість. Збільшення тривалості випалу провокує дифузію між склофазою та кристалічною фазою, що приводить до механічної напруги і, як наслідок, до різкого зниження міцності. Таким чином, якщо проводити випал при температурі 950-1000 С, відсоток склофази не перевищить 10%, що є оптимальним співвідношенням.

Файл:БУГОВА СКРИНЯ.doc