Пригород
Зміст
Словник Грінченка
Пригород, -да, м. Пригородъ. Усі городи й пригороди пороздавав їм (панам) король то на староства, то на волости. К. ЧР. 195.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Населений пупкт, розташований поблизу території міста; передмістя. За містом уже посувавсь пригород аж до узбіччя: з двох боків його огортало провалля (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 4); Пригороди Ленінграда — Пушкін.., Петродворець із знаменитими фонтанами, Гатчина і ін. — мають чудові пам'ятки архітектури і прекрасні парки (Економічна географія СРСР, 1957, 165).
2. іст. Місто, селище, підпорядковане в адміністративному й економічному відношенні іншому, більшому місту. — Усі городи й пригороди пороздавав їм [панам] король то на староства, то на волості (Пантелеймон Куліш. Вибр., 1969, 116); Посадників у пригороди посилає, Новгород, і князь не може їх зміняти (Павло Загребельний, Диво, 1968, 218).
Іноземні словники
Dictionary.com
sub·urb [suhb-urb] Show IPA noun 1. а district lying immediately outside a city or town, especially a smaller residential community. 2. the suburbs, the area composed of such districts. 3. an outlying part.
http://ru.wikipedia.org/
Пригород — общее название населённой территории или населённого пункта, находящегося за административной границей города, неподалёку от неё. Большинство современных пригородов являются «спальными районами» со множеством жилых домов. У многих пригородов есть некоторая степень политической автономии и в них более низкая плотность населения, чем во внутренних районах города, в основном за счёт индивидуального жилья. Механический транспорт, включая автомобили и высокоскоростные поезда, в XX веке позволил пригородам разрастись, что дало толчок к быстрому увеличению близлежащих поселений с обилием земельных территорий, пригодных для заселения.
Ілюстрації
