Причал

Словник Грінченка

Причал, -лу, м. 1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно. 2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять. 3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його. Павлогр. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Спеціально обладнана частина порту чи пристані, де пришвартовуються судна; місце стоянки кораблів. Ремонтують пароплав. Він стоїть порожній високо на воді біля причалу (Юрій Яновський, II, 1958, 17); Я сидів, звісивши ноги до води, на окантовці портового причалу (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 9); В гавані були причали для суден — міських і приватних, судноремонтні майстерні, складські будівлі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 255); // Місце, до якого причалюють і де стоять прив'язаними човни. Вона сиділа на сходах, що провадили до малого причалу, де прив'язувались човни (Леся Українка, III, 1952, 612); В чагарниках понад повноводою Моравою вже повзали розвідники.., вишукували найвигідніші причали для майбутньої висадки десантних груп (Олесь Гончар, III, 1959, 352); * Образно. Надходять жнива. І мені, капітану, 3 причалу-подвір'я вже час на поля (Степан Олійник, Вибр., 1959, 124). Зніматися (знятися) з причалу (з причалів) — відчалювати, відпливати від пристані. Естакада була схожа на корабель, що знявся з причалу і рушив у далеке плавання (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 343); На причалі (на причалах) [бути (стояти і т. ін.)] — бути пришвартованим, стояти на прив'язі (про кораблі, човни і т. ін.). Білий човник, може, десь тут на причалі тихо спочиває (Леся Українка, I, 1951, 246); Попрощався Іван з усіма та й пішов до озера, де стояв на причалі летючий корабель (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 36); Біля городів на причалах гойдалися човни (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 221).

2. перен. Пристановище для кого-, чого-небудь; притулок. Де б я не був у ріднім краю, Де буде знов мені причал, Завжди з любов'ю повторяю Два слова: — Батенько-Урал... (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 218).

3. рідко. Дія за значенням причалити, причалювати. По повеленію [за повелінням] .. цариці в Нових Кодаках була збудована висока, як дзвіниця, башта для причалу суден (Олекса Стороженко, I, 1957, 242).

4. рідко. Канат або ланцюг, яким пришвартовують судна. Відв'язали гребці корабельні причали, На корабель увійшли і за весла громадою сіли (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 53).

Іноземні словники

the Free Online Dictionary

berth (bûrth) n. 1. Sufficient space for a ship to maneuver; sea room: kept a clear berth of the reefs. 2. A space for a ship to dock or anchor: a steamship moored to its berth at the pier. 3. a. Employment on a ship: sought an officer's berth in the merchant marine. b. A job: a comfortable berth as head of the department. 4. a. A built-in bed or bunk, as on a ship or a train. b. A place to sleep or stay; accommodations: found a berth in a nearby hotel. 5. A space where a vehicle can be parked, as for loading. v. berthed, berth·ing, berths v.tr. 1. To bring (a ship) to a berth. 2. To provide with a berth. v.intr. To come to a berth; dock. Idiom: a wide berth Ample space or distance to avoid an unwanted consequence: gave their angry colleague a wide berth.

Amarrage (maritime)

L'amarrage d'un navire est la dernière phase d'une manœuvre d'accostage. L'amarrage consiste à le maintenir contre un quai ou un ponton, à l'aide d'aussières (ou amarres), longs cordages de diamètres variables selon la taille du navire, capelées d'une part au quai sur des bittes ou des anneaux, et d'autre part sur le navire, à l'avant et à l'arrière.

Ілюстрації