Будяк

Будяк, -ка, м. 1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. Не веди мя в будяки, бо я наколюся. Чуб. V. 122. 2) — жовтоцвітний, a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. Будячок. Чуб. V. 1035, будяченько. На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. Грин. III. 688. Ув. Будячище.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БУДЯК, а, чол. (Carduus, L.). Колюча трав'яниста рослина-бур'ян. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317); Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 157); На кручі росте висока кропива, червоніють квіти будяків (Олесь Донченко, VI, 1957, 63); * У порівняннях. Кожне Степанове слово кололо мене, мов будяки (Іван Франко, I, 1955, 245).

Ілюстрації

Медіа Джерела та література Зовнішні посилання