Цвісти

Цвісти, -ту, -теш, гл. 1) Цвѣсть. Моли цвіте біб, тоді тяжко о хліб; а як мак, то не так. Ном. № 10141. Моє цвіте, а твоє гниє. Мнѣ удача, а тебѣ нѣтъ. Св. Л. 178. Військо йде, як мак цвіте. Ном. № 4208. 2) Плѣсневѣть. У коморі хліб почав цвісти. 3) Покрываться красною или пузырчатого сыпью (о ребенкѣ). Дитина цвіте. Мил. 32. 4) Ні́хті цвіту́ть. На ногтяхъ появляются бѣлыя пятнышки. У кого ніхті цвітуть, той має щастя. ЕЗ. V. 187.

Сучасні словники

Цвісти, цвіту́, цвіте́ш, недок. 1)Розкриватися, розпускатися (про квіти). || Мати квіти, вкриватися квітами, цвітом.

2)перен. Вирізнятися яскравою барвою, світитися яскравим світлом. || Про велике скупчення вогнів, барвистого одягу, прапорів і т. ін.

3)перен. Бути в розквіті сил, молодості, вродливим (про людину). || Про вияв здоров'я на обличчі людини. || Про вияв радості, щастя, задоволення, замріяності на обличчі людини (в усмішці, очах і т. ін.).

4)перен. Успішно розвиватися; процвітати. || Про людські почуття, думки і т. ін.

5)спец. Змінювати забарвлення внаслідок масового розвитку мікроорганічних водоростей (про водойми); укриватися пліснявою, цвіллю.