Сейм

сейм – найважливіший орган шляхетської демократії, парламент РП. Виник як такий у XV ст. в результаті боротьби шляхти з магнатами. З 1493 р. у Польщі функціонує як двопалатний. Був загальнодержавним і провінційним, або земським. Загальнодержавний, або вальний (пол. walny) скликався королем спеціальним універсалом; під час безкоролів’я – примасом (архієпископом гнєзнєнським). Складався з сенату (до якого входили воєводи, каштеляни, єпископи та ін.) та посольської ізби (органу загальнодержавної репрезентації земських сеймиків). Після Люблінської унії (1569) кількість сенату становила 140 чол., посольської ізби – 170 чол. За Генріховими артикулами (1573) щодва роки скликався ординарний сейм (тривав 6 тижнів), а за надзвичайної потреби – екстраординарний (2 тижні). Місцем скликання була Варшава, проте кожен третій мав відбуватися у Вільно. У сенаті головував король, в посольській ізбі – обраний маршалком найстарший посол. Провінційний сейм (генеральний) був з’їздом шляхти та сенаторів певної провінції (воєводства), де виробляли спільну для цілої провінції позицію на сейм. Йому передували сеймики – з’їзди шляхти певного повіту. Їх скликали старости за особливим королівським універсалом у визначений час перед сеймом. Керували ними маршалки обрані шляхтою. Короля на сеймику представляла спеціальна особа – легат. Сеймик займався вибором послів на сейм та виробленням посольських інструкцій, які вказували на відношення даного сеймику до питань, що виносилися на сейм. Посол мусив їх суворо дотримуватися. Крім цього були і ін. сеймики: – елекційні – скликалися з приводу обрання на земські уряди. Збиралися вони рідко з огляду на до життєве надання урядів; – каптурові – поч. збиратися з 1572 р. з приводу безкоролів’я. Вони перебирали на себе вищу владу у воєводстві включно з питаннями зовнішньої і внутрішньої безпеки та судівництва; – депутатські – скликалися з 1578 р. у Польщі та з 1581 р. у ВКЛ, після створення Трибуналів, з приводу обрання на них депутатів. Скликалися без королівського універсалу; – реляційні – скликалися вже після сеймових ухвал з метою їх виконання або доповнення. Могли скликатися за ініціативи послів. Під час безкоролів’я скликалися ще три сейми: конвокаційний (скликався примасом; тривав 4 тижні, затверджував каптурові суди, визначав терміни сеймиків, час і місце елекційного сейму); елекційний (складав Pakta konwenta – умови угоди шляхти РП з королем, розглядав кандидатури та обирав короля); коронаційний (скликався лише в Кракові з приводу коронації нового короля)