Журавель

Словник Бориса Грінченка

Журавель, -вля, м.

1. Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7296.
   
2. Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. КС. 1883. IX. 223. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. Г. Барв. 382.
3. Грудныя внутренности.
4. Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Котл. Ен. І. 23. Ум. Журавлик, журавличок. Ув. Журавлище, журавлюка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖУРАВЕЛЬ, вля, чол.

1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
   
2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).
   
3. Народний сюжетний танець, в якому танцюючі зображують журавлів. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів (Іван Котляревський, I, 1952, 77); Широко розповсюджені [на Дніпропетровщині] .. сюжетні танці — «Швець», «Коваль», .. «Горлиця», «Журавель» і інші (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 85).
   

ЖУРАВ, а, ч.

1. Великий болотяний птах з довгими ногами і довгою шиєю. Курликають журавлі; Ж. у небі (перен.: що.-н. недосяжне).
   
2. Пристрій з довгою жердиною, приладнаною біля колодязя як важіль для витягування води. Скрипів не змазаний ж.
   
3. Народний сюжетний танець, в якому танцюючі зображують журавлів. Скакати журавля. // зменш.-пестл. журавлик, а, ч. (до 1 знач.). // збільш журавлище, а, ч. // журавлиха, и, дав. і місц. в. сі і журавлиця, і ор.в. ею і нар.-поет. журавка, и, дав. і місц. в. вці, род. в. мн. вок // зменш.-пестл. журавочка, и, дав. і місц. в. чок. Журав грає, журав грає, а ж. скаче (пісня). // прикм. журавлиний і журавлевий, а, е (до 1 знач.) *Ж.. ключ; Журавлині ноги (перен.: дуже довгі)

Інші словники

Універсальний словник української мови / За ред.З.Й. Куньч. - Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. – 848 с. – C. 273''.

1. Великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живо на лісових та степових болотах. Високо, під ясним небом, в'ються орли, хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва (Олекса Стороженко, I, 1957, 333); Десь у небі тужливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 215); * У порівняннях. В той час на верхніх східцях з'явилась висока, рівна станом панія, ..цибата, як журавель (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
   
2. Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такого жердиною. Чутно, як хтось витягує воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (Михайло Коцюбинський, I, 1955; 233); Далеко серед пасовиськ видніється колодязь з журавлем — водопій для худоби (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 30).

---

Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985.- 570 с. - С.210.

ЖУРАВЕЛЬ журав, [журавець], журавка, журавленя', журавлѝця, [журавѝна], журавлѝнний; − р. журáвль, бр. журавель, жóраў, др. жеравь, жеравль.

---

Орфографічний словник української мови / укладачі: Ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270.

Відмінок	Однина
Називний	журавель
Родовий	журавля
Давальний	журавлю (-еві)
Знахідний	журавля
Орудний	журавлем
Місцевий	на/у журавлі
Кличний	журавле

Похідні: журавéль, -вля, ор. -влем
журáвка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -вок
журавленя', -яти, ор. -ям, мн. -ята
журавлѝний (від журавель)
журавлѝні, -их, ім.
журавлѝха, -и, д. і м. -сі
журавлѝця, -і, ор. -ею
журáвочка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -чок
журáвчик, -а

Ілюстрації

Медіа

Додаткові дані

Журавлині

Журавель сірий

Журавель степовий

Казка Журавель і лисиця

Народна мудрість

Українська народна пісня "Був собі журавель"

Українська дитяча пісня "Облітав журавель"

Пісня А. Матвійчука "Мандрівний журавель"

Іноземні словники

Толковый словарь В. Даля

ЖУРАВЛЬ, журав, журавель м. жура, журка, журанька, журочка, журушка умалит. ино жерав, жоравь и пр. долгоногая, большая, перелетная птица семьи цапель, Ardea grus или Grus cinerea. Их у нас два вида, большой и малый, стерк. Gr. leucogeranus. Журавлик, журавленок, молодой журавль. Журавлиха ж. самка журавлиная. И журавль тепла ищет. Одна у журавля дорога: на теплые воды! Журавль прилетел и теплынь принес. Стало тепло, так и журка прилетел; а он говорит: я принес! Потоп кораблям, песок журавлям. Журавль не каша, еда не наша! журавль встарь почитался лакомством. Не сули журавля в год, а хоть синичку, да в рот. Не сули журавля в небе, а дай синицу в руки. Журавль в небе, не добыча. Журавли-то в небе, а яйца-те в дупле. Журавль ходит по болоту, нанимается в работу. Перемерял журавль десятину, говорит: верно! Пошел бы журавль в мерщики, так не берут; а в молотильщики не хочется. Журавль межи не знает, а через ступает (шагает). Журавль летает высоко, да видит далеко. Хоть тресни синица, а не быть журавлем! Велика птица, журавица, да мала птичка перепеличка. Через сине море журавлиное горло? перевесло на посуде. Журавли летают высоко, к ненастью. Кто когда хочет, а журавль ко спасу, т. е. отлетает. Если журавли полетят к третьему спасу, то на покров будет мороз; а нет, то зима позже. Колесом дорога! кричат журавлям, чтоб их воротить. | Журавль, одно из южных созвездий. | Журавлик, журавчики, долгоносые щипчики. | Журавль, журав, или жу(а)равец, очеп, рычаг, перевес на бабе или рассохе, для подъема тяжестей, воды и пр. | Козлы, краны, выстрел, брус свесом, железный наугольник с блоком, для подъема тяжестей, глаголь. Жура, журка, кличка ручного журавля; | пск. кличка свиней; | новг. короткое, женское верхнее платье, вроде куртки, шугая. Журавина ж. твер. журавика влад. журавиха яросл. журавлиха вологодск. журавица олон. кустик и ягода клюква. Vaccinium oxycoccus. Журавинина, -нка ж. клюковка, одна ягодка; журавинник, место поросшее клюквою, клюковник. Журавлиный, к журавлю, журавлям относящийся. Журавлиная походка не нашей стати, гордая. Журавлиный горох, растение кормовой, мышиный горошек. - нос, журавлинник, герань, растение Geranium, c долгоносым плодом или семенником.

Переклад слова

На російську мову:

Журавель − Журавль;
Журавель колодязний − Колодезный журавль;
Журавлина зграя − Стая журавлей.

На англійську мову:

Журавель − Crane;
Журавель колодязний − Well-sweep;
Журавлина зграя − Flock of cranes.

На німецьку мову:

Журавель − Kranich;
Журавель колодязний − Sumpf-Kranich;
Журавлина зграя − ein Schwarm Kraniche.

Цікаві факти

• цей птах став національним символом багатьох країн, а її гордий силует красується в емблемах кількох авіакомпаній;
  
• трубне курликання журавлів чутно за кілька кілометрів. У цих птахів трахея дуже довга і біля кілю грудної кістки утворює петлю, яка слугує резонатором, посилюючи голос у багато разів;
  
• за один день журавель здатен пролетіти до 800 км;
  
• журавлів природа наділила довгим життям. Відомий випадок, коли білий журавель (Grus leucogeranus) прожив у неволі 83 роки, при чому у 78 років ще вивів потомство. Тому немає нічого дивного, що у японській міфології журавель є символом довголіття;
  
• найрідкісніший представник свого сімейства – американський журавель (Grus fmericana). У 1941 році у всьому світі залишалося всього 15 цих птахів, але у наш час їх популяція вже нараховує близько 150 голів;
  
• навколо дзьоба у журавля розміщені терморецептори, що дозволяють виявити, який бік яйця недостатньо зігрітий. Яйця можуть багато годин залишатися у гнізді без нагляду, оскільки ембріони дуже стійкі до холоду і в очікуванні тепла можуть впадати в заціпеніння.
  

Джерела та література

1. Словник Бориса Грінченка
2. Етимологічний словник української мови: у семи томах. Том другий Д - Копці / ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.), В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. – Київ : Наукова думка, 1985.- 570 с. – С.210.
3. Орфографічний словник української мови / укладачі: ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с. − С. 270
4. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
5. Толковый словарь В. Даля
6. Універсальний словник української мови / За ред. З.Й. Куньч. - Тернопіль : Навчальна книга -Богдан. 2005. – 848 с. – C. 273