Жнива

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Жнива, жнив, ж. мн. 1) Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, будуть колись добрі жнива на Вкраїні. Хата. XV. 2) Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. 3) Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. Каменец. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖНИ́ВА́, жнив, мн.
1. Пора збирання хлібних рослин. Одного разу, саме в жнива, коли всі з дому позабиралися в поле, бідний Мурко ходив голодний по подвір'ю (Іван Франко, IV, 1950, 82);
// Збирання хлібних рослин серпами, косами, машинами. Спішно піднявшись на ранній зорі, 3 косами йшли на жнива косарі (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 427); — Через три дні починаємо жнива, — визначив [Климчук] спокійно, по-хазяйському (Яків Качура, Вибр., 1953, 248);
// перен. Про час напружепої роботи де-небудь. [Ком. флагмана:] Коли сьогодні повернемось до Севастополя, то якраз потрапите на жнива (Олександр Корнійчук, I, 1955, 71); Роман Блаженко теж надягає на міни додаткові заряди, і рана йому не заважає в цій роботі. — Я стидав би ся, — каже він, — сидіти згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива (Олесь Гончар, III, 1959, 55).
2. рідко. Те, що вродило; урожай. [Тірца:] Прийде ворог і розоре землю, насів збіжжя і збере жнива (Леся Українка, II, 1951, 151); Ори [хліборобе] її [землю], засівай, збирай багаті жнива (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 30).



Інші словники

Орфографічний словник української мови / укладачі: Ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с.

Жниво - іменник, середній рід, неістота, II відміна

Відмінок Однина
Називний жниво
Родовий жнива
Давальний жниву
Знахідний жниво
Орудний жнивом
Місцевий на/у жниві
Кличний жниво

Ілюстрації

Жнива1.jpg Жнива2.jpg Жнива3.jpg Жнива4.jpg


Жнива5.jpg Жнива6.jpg

Медіа

Додаткові дані

Приказки
Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять
Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає.


Вірші
ЖНИВА
Жнива — то найважча робота.
Машини натомлюють шлях,
Як краплі гарячого поту,
Пшениця у сірих мішках.

Хліб наш насущний...
Лани пшениці. Ні кінця, ні краю.
Пливуть комбайни й тануть вдалині.
Село жнивує. Хліб село збирає —
Пережива найрадісніші дні.
І сон утік. І спека не змагає,
І призабуто враз про вихідні.
Село жнивує. Урожай збирає,
Біжать валки по золотій стерні.
А ген, де жовта курява витає, —
Шоферські траси до токів лягли.
І бригадир на обрій поглядає:
— Хоча б дощі оце не почали…
…Село жнивує. Хліб село збирає,
Щоб ми в достатку на землі жили.

Данило Кононенко

Жнива

Ганна Чубач

Іноземні словники

Толковый словарь Т. Ефремовой

Жни́ва ж.

  • То же, что: жнивьё

Цікаві факти

Джерела та література

  1. Словник Бориса Грінченка
  2. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  3. Толковый словарь Т. Ефремовой
  4. Орфографічний словник української мови / укладачі: Ковальова Т.В., Коврига Л.П. / Харків: Сінтекс, 2004. − 1088 с.