Історик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:02, 1 грудня 2013; Бутар Вікторія (обговорення • внесок)
Історик, -ка, м. Историкъ. К. Гр. Кв. І. Ім’я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо. К. ЦН. 262.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ІСТОРИК, а, чол. Фахівець з історії (у 4 знач.). Начко виклав розвідку ясно й зрозуміло, з безсторонністю і спокоєм історика (Іван Франко, VI, 1951, 249).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 51.