Літечко

Літечко, -ка, с. Ум. отъ літо.

Сучасні словники

ЛІТЕЧКО, а, сер. 1. Пестл. до літко 1. Надворі літечко, ясно й тепло, як в усі; скрізь пташки щебечуть (Нечуй-Левицький, II, 1956, 25); * Образно. — Минулося наше літечко, перейшли літа молоді, пристиг час у велику дорогу на той світ знаряджатися (Любов Яновська, I, 1959, 332); * У порівняннях. Відлетів він [хороший настрій] у той день геть.., немов тепле літечко за безкрає море (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 135). 2. рідко. Пестл. до літо 2. Це були матері.. розкиданих долею по всіх фронтах синів, що від них ні вістоньки, ні чутки ось уже третє літечко (Олександр Довженко, I, 1958, 333). літечко - іменник, середній рід, неістота, II відміна відмінок однина множина називний літечко літечка родовий літечка літечок давальний літечкові, літечку літечкам знахідний літечко літечка орудний літечком літечками місцевий на/у літечку на/у літечках кличний літечко літечка

Ілюстрації