Библія

Библія, -лії, ж. Библія. Розумний, по коліна в Библії. Ном. № 56 Бі́блія (з грец. βιβλία — книги) — священна книга християнства, яка поділяється на дві частини: Старий Заповіт і Новий Заповіт, що складаються з окремих книг, написаних різними авторами. Старий Заповіт написаний давньоєврейською мовою (біблійним івритом), за винятком деяких частин, написаних арамейською мовою. Новий Заповіт написаний одним з діалектів старогрецької мови — койне.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БІБЛІЯ, і, жін. Книга, збірка міфів, легенд, догматів, повчань, молитв і т. ін. єврейської і християнської релігій. У нас Святую біблію читає Святий чернець і научає, Що цар якийсь-то свині пас Та дружню жінку взяв до себе, А друга вбив. Тепер на небі (Тарас Шевченко, I, 1951, 327); Він [І. Франко] читав усе, що попадало в руки..: Шекспіра, ..Гомера, Софокла, біблію (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); З обох боків [розп'яття] лежали меч апостола Петра з одного і кована біблія — з другого (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 118); Біблія вводить в оману віруючих, перешкоджає їм оволодівати знаннями,.. сковує їх творчу ініціативу і активність (Наука і життя. 1, 1958, 59).