В’яз

В’яз, -зу, м. 1) Дерево вязъ, Ulmus. 2) Рыба язь, Ciprinus rutillus. 3) Завязь. Як би дощ, то ще б в’яз був на огудині. Лебед. у. Щоб був в’яз на огірках. О. 1861. XI. Св. 59. 4) мн. в’язи = В’язок 2. То не біда, що по в’язи вода, тоє горш проняло, що і копилля поняло. Ном. № 7228. Ум. В’язок.

Сучасні словники

В'яз, а, чол. Листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною. В'язи покрили свої голови брунатно-рожевими кучерями і злилися в ціле море м'якої вовни (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 427); Надзвичайно посухостійким і солевитривалим є дрібнолистий в'яз (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 710); * У порівняннях. Сам [парубок] високий, статний, як в'яз, бравий, як сокіл (Панас Мирний, I, 1954, 77).

В'яз дерево родини в'язових вис. до 40 м, поширене в Європі та Зх. Азії; листки несиметричні, плід - горішок; росте в заплавних лісах як домішка; деревина тверда, важка, водостійка; використовують при спорудженні водних будівель і для виготовлення меблів; деякі види вирощують як декоративні.

Ілюстрації